Україна на тлі війни та терористичних атак Росії по енергетичній інфраструктурі відходить від радянської централізованої енергосистеми, впроваджуючи автономні рішення в лікарнях та школах. За підтримки Литви дитсадок «Рута» в Ірпені отримав систему на 300 кВт, а київська лікарня — 400 кВт та сонячні станції. До лютого 2026 року модернізують 26 об’єктів, зокрема через встановлення сонячних панелей та потужних акумуляторів.
Масовані російські удари по енергосистемі, спрямовані на створення в Україні гуманітарної катастрофи, виявились не лише дуже проблемними за наслідками.
Одним із наслідків цих ударів став і позитивний тренд — в Україні масово почали модернізувати житло, лікарні, школи, дитячі садки, електростанції, щоб зробити їх стійкішими, енергоефективнішими, економнішими у споживанні та навіть автономними.
Стара радянська система передбачала надвисоку централізацію, опору на кілька великих ТЕЦ/ТЕС/АЕС, виключно централізоване тепло- та електропостачання, а також низьку енергоефективність будинків і установ, яку компенсували дешеві енергоресурси Сибіру.
Ми вже писали про приклад Житомира, який став одним з перших міст, які почали будувати децентралізовану систему енерго- та теплопостачання, утеплювати свої заклади, міняти старі мережі, щоб зменшити тепловтрати.
Ми також розказували про лайфхаки, як мешканці будинків об’єднуються в організації, які керують своїми будинками і модернізують їх, зменшуючи тепловтрати, створюючи власну електричну генерацію, щоб задовільнити базові потреби в електрогенерації.
Втім, українці йдуть далі. Одні з найбільших цивільних споживачів тепла та енергії — публічні місця й заклади медицини та освіти. Як правило, це великі приміщення, у яких має завжди бути тепло й які мають високе енергоспоживання через наявність власної системи приготування їжі або постійно діючих операційних блоків.
Багато таких закладів на хвилі децентралізації вже частково модернізували в Україні під час реформи децентралізації (після 2015 року). Зокрема, у багатьох школах і лікарнях зробили зовнішнє утеплення, замінили вікна на енергоефективніші тощо. Втім, під час повномасштабної війни питання постало гостріше.
Іноземні союзники прийшли на допомогу в модернізації фонду, який зазнав значних пошкоджень під час бойових дій, — і його відбудова відбувалася вже за новим зразком. Фактично в старих стінах народжувалася нова, ефективніша будівля.
Зразковим прикладом такої модернізації є великий дитячий садок «Рута» в Ірпені. Місто, що стало ареною боїв у битві за Київ, було сильно пошкоджене.
Сам дитячий садок після звільнення міста від окупантів виглядав ось так.
А тепер – ось так, різниця – просто разюча.
Тепер в садочку одночасно відбувається виховання понад 300 дітей.
Вони перебувають в комфорті, теплі, і тут завжди є електроенергія – незважаючи на відключення світла, які можуть сягати до 20 годин на добу.
Як це стало можливим?
Садок має власну котельню, яка працює на екологічному паливі: котли тут нові й ефективніші за старі.
А всі теплопровідні комунікації – ізольовані.
Але найголовніше – це система забезпечення електроенергією.
Садок проходив реконструкцію за підтримки уряду Литви — країни, яка є твердим і послідовним союзником України та впроваджує багато програм із модернізації освітніх і лікувальних закладів. Ба більше, ця країна сама пройшла період модернізації своєї інфраструктури у 90-х роках після завершення радянського періоду своєї історії та здобуття незалежності. Її досвід став важливим.
Зокрема, у межах допомоги встановили 10 потужних акумуляторних установок по 30 кВт кожна. Вони роблять функціонування садка протягом майже всього робочого дня практично автономним.
Це найпотужніша система автономного живлення серед дитячих садків у всьому регіоні.
«Так, в інших закладах дошкільної освіти встановлені станції на 30 КВт. А ми маємо 300 КВт. А це в 10 разів більше потужності», - каже директор садка Ксенія Катрич.
«Це п’ять годин безперервної роботи разом із харчоблоком. Чому це важливо? Бо харчоблок із плитами, печами, пароконвектоматом і м’ясорубками займає до 70% усього споживання електроенергії. Це важливо для дітей», — каже Катрич.
Харчоблок скоро планують модернізувати, щоб зменшити споживання. Але навіть за такого рівня споживання акумулятори в теплу пору року без проблем накопичують енергію від сонячних панелей. Сонячну електростанцію на даху також за підтримки литовського уряду встановили восени цього року.
Зараз же, коли енергії сонця не вистачає, для підтримки великих акумуляторів за відсутності світла використовують великий генератор, який споживає до 20 літрів дизелю на годину.
Та це – не все. Більше зусиль пішло на встановлення обладнання, яке регулює подачу електроенергії з кількох ресурсів – від сонячних панелей, генератора чи електромережі міста, коли вона працює. За це відповідають кілька потужних інверторів.
На моніторах яких дуже добре видно, в якому саме режимі постачається зараз електроенергія, звідки і куди.
Ці потоки можна міняти вручну, але наразі з цим ідеально працюють автоматичні прилади, які встановлені в двох щитових розподільних установках.
Все це встановлене у великому укритті – яке вміщує всіх дітей і вихователів закладу.
Ба більше – тут є приміщення, де молодші групи дітей можуть спати.
Та й загалом дитячий садок був відбудований як енергоефективне приміщення. Вікна встановлені сучасні, теплозберігаючі, а стіни обшиті додатковими утеплюючими матеріалами.
Це робить заклад передовим та популярним. Адже для багатьох дітей тут – значно тепліше, ніж зараз удома.
Аналогічно підійшли до питання забезпечення енергоефективності і в одній з великих київських лікарень. Роман, інженер-електротехнік, розказує нам, як лікарня змогла ефективно використати міжнародну допомогу.
«Ми маємо сумарно 400 кВт — це 10 акумуляторних шаф і п’ять інверторів. Ми вирішили не збирати їх в одному місці, а розподілити між корпусами. Так, на кожен важливий вузол ми поставили 100 кВт електроенергії й один інвертор — тобто чотири пункти по 100 кВт», — показує нам Роман роботу системи.
«Один блок на 100 кВт ми поставили для живлення реанімації та операційних блоків. Це гінекологія, урологія, перший хірургічний блок, екстрена медицина. Другий — на операційні блоки неврології та політравми. Третій — на лабораторію. Четвертий — на дитячий стаціонар, і п’ятий — на дитячу поліклініку. Сумарно маємо чотири точки й сонячну станцію», — продовжує Роман.
Сонячна електростанція має потужність 131 кВт, її також встановили на даху одного з корпусів за підтримки уряду Литви.
Взимку, коли сонця мало, при відключенні світла лікарню живлять обладнані ще раніше генератори потужністю по 500 кВт кожен.
А акумулятори потрібні, каже Роман, щоб ані на секунду робота обладнання не перервалася.
«Поки генератор запуститься, поки він розігріється і почне видавати номінальну потужність, — пройде кілька хвилин. Це занадто багато, особливо коли йдеться про важливу операцію або про пацієнтів, які лежать на апараті штучної вентиляції легень. І тоді в автоматичному режимі у нас працюють акумулятори, які моментально підхоплюють мережу й “тягнуть” її, поки генератор не досягне робочих значень», — розповідає Роман.
Він показує нам монітор керування потоками електроенергії. Якраз у цей момент відбувається перемикання: через аварійний стрибок напруги мережа на кілька хвилин вимикається — і тієї ж секунди акумулятори беруть на себе живлення. За хвилину ситуація стабілізується.
Це важливо, бо наразі просідання напруги або її стрибки, особливо в умовах розбалансованої енергосистеми та аварійних робіт у Києві, — часте явище.
Для контролю процесу Роман має спеціальну програму в телефоні: тут потоки електроенергії в кожному корпусі лікарні можна відстежувати в режимі реального часу й навіть втручатися, перемикаючи їх.
Керівництво лікарні каже — дуже цінує литовську допомогу, яка в умовах російського терору проти енергетичної системи в буквальному сенсі рятує важких хворих. За умов тривалих відключень і нестабільного живлення вони могли б непоправно постраждати.
«Цей проєкт має для нас, передусім, гуманітарне значення. Ми отримали реальну енергетичну незалежність і працюємо безперебійно навіть у найскладніших умовах. Це збереження людських життів. Це впевненість лікарів у тому, що обладнання не зупиниться, а операцію буде завершено, а найуразливіші пацієнти та діти залишаться під надійним захистом», — кажуть у керівництві лікарні, яку не бажають називати офіційно.
Литовська сторона каже — не збирається зупинятися на досягнутому, адже успіх України та її здатність чинити спротив російській агресії — один із факторів безпеки самої Литви.
«У межах проєкту ми намагалися рухатися максимально швидко, і метою було ще до кінця грудня забезпечити панелями та станціями 10 об’єктів із 20 запланованих. Уже до кінця лютого 2026 року планується завершити встановлення всіх сонячних станцій. До того ж вдалося зекономити заплановані кошти, і тому буде обрано ще шість об’єктів критичної інфраструктури для оснащення станціями», — зазначає проект-менеджер Центрального агентства з управління проектами Литви Наталя Алдохіна.