Із початку січня українські Сили оборони безпілотниками та артилерією атакують об’єкти енергогенерації та системи централізованого опалення в російській Бєлгородській області. Ця кампанія змусила місцеву владу оголосити про масову евакуацію населення.
Під час атак застосовують як розроблені в Україні ударні дрони, так і далекобійні ракети та снаряди західного виробництва. Внаслідок складних комбінованих ударів об’єкти в Бєлгородській області щонайменше шість разів зазнавали уражень. Основні об’єкти енергетики та теплопостачання регіону неодноразово ставали цілями атак.
Губернатор Бєлгородської області В’ячеслав Гладков у середу заявив, що ситуація з електро- та теплопостачанням у регіоні з населенням близько 1,4 мільйона людей є «вкрай складною, критичною та затяжною». У публічних зверненнях минулими вихідними він також назвав її «майже катастрофічною».
У понеділок офіс Гладкова оприлюднив попередження із закликом до батьків, які живуть у будинках без опалення, евакуювати дітей, а за можливості — й усі родини з міста. За даними регіональних ЗМІ Бєлгородської області, станом на середу багатоквартирні будинки в східних, центральних і західних районах міста залишалися без опалення щонайменше тиждень.
У вівторок представники енергетичної компанії Бєлгорода повідомили, що запроваджені у вихідні віялові відключення електроенергії, які зачепили майже всі домогосподарства та бізнеси, триватимуть і надалі. За наявною інформацією, близько 80 тисяч мешканців міста — приблизно чверть довоєнного населення Бєлгорода у 320 тисяч осіб — проживають в будівлях без теплопостачання та зі нестабільним електроживленням.
Оскільки протягом лютого очікуються сильні морози, міська влада відключила централізоване опалення в 455 багатоквартирних будинках, 25 дитсадках, 17 школах, 9 поліклініках і 4 університетах, йдеться в офіційній заяві.
Окрім мешканців і будівель, що залишилися без тепла через пошкодження міської котельні, ще близько 100 тисяч жителів міста втратили водопостачання через нестачу електроенергії. Внаслідок цього насосні станції працювали з перебоями й не забезпечували потрібний тиск у мережі. У результаті влада була змушена злити воду з труб централізованого опалення, щоб запобігти замерзанню радіаторів і труб, йдеться в повідомленні офісу Гладкова від 8 лютого.
Українські сили зосередили удари на головній теплоелектроцентралі Бєлгорода — ТЕЦ «Луч», яка є ключовим об’єктом міської енергосистеми. Газотурбінну електростанцію потужністю 60 МВт щонайменше двічі вразили в січні, а 7–8 лютого вона зазнала серйозних пошкоджень.
Супутникові знімки станції, що з’явилися у відкритих джерелах через кілька годин після останньої хвилі ударів дронами та ракетами, свідчать про пошкодження обох газових турбін потужністю по 30 МВт кожна. Оприлюднені знімки вказують на пошкодження даху об’єкта; турбінний зал, ймовірно, був зруйнований.
За повідомленнями, перші удари по електростанції залишили без електропостачання близько 500 тисяч мешканців, однак до кінця січня енергетикам вдалося усунути більшість пошкоджень. Після нової хвилі нічних українських ударів, що тривали з 2 по 7 лютого, Гладков заявив, що спроби відновити роботу ТЕЦ «Луч» «не дали бажаних результатів», а сама станція потребує «тривалого ремонту» перед повноцінним відновленням теплопостачання.
Неодноразових ударів і пошкоджень також зазнала Бєлгородська теплоелектроцентраль (BCHPP) — газова електростанція потужністю 60 МВт, яка забезпечує електроенергією споживачів і теплом близько третини міста, зокрема північні та центральні райони Бєлгорода.
Крім того, удари дронів і високоточної зброї спричинили пожежі на підстанціях із пожежонебезпечним обладнанням і на важковідновлюваних вузлах енергомережі, зокрема на ключових для міста підстанціях «Фрунзенська» та «Драгунська», які є основними центрами розподілу електроенергії.
Для ремонту турбін на Бєлгородській ТЕЦ може знадобитися постачання до Росії запасних частин для енергоблоків General Electric (GE) LM2500, встановлених на станції ще у 1950-х роках. Такі поставки, ймовірно, будуть ускладнені, оскільки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році компанія GE повністю припинила діяльність у країні, а в червні 2023 року згорнула обслуговування та постачання запчастин для енергетичного обладнання, яке використовують російські енергокомпанії.
Повідомлення та відео, які жителі Бєлгорода публікують із 10 січня, зафіксували використання Україною розроблених у країні ударних дронів «Лютий» і «Бобер», а також американських високоточних артилерійських ракет M-2 для ударів по цілях у регіоні. У місцевих соцмережах і серед російських військових блогерів з’являлися повідомлення про нібито застосування британсько-французьких крилатих ракет 26 січня та 5 лютого. Втім, Kyiv Post не зміг підтвердити ці заяви.
Російське Міністерство оборони неодноразово визнавало українські удари дронами та «ракетами» по «цивільних об’єктах» у Бєлгороді. Водночас Сили безпілотних систем України у своїх заявах повідомляли, що атаки по енергетичній і тепловій інфраструктурі регіону здійснює їхній 1-й центр — підрозділ дальніх ударів, сформований на базі 14-го полку.
Водночас масштаби російських далекобійних атак по Україні значно перевищують обмежену кампанію ударів по Бєлгороду. За даними Повітряних сил ЗСУ, за 30 днів до 11 лютого Росія у січні випустила по Україні близько 4 400 дронів і 25 ракет, а в перші десять днів лютого — ще приблизно 1 100 дронів і 160 ракет. Ці удари були зосереджені насамперед на Києві, але також спрямовувалися на Харків, Вінницю, Львів, Івано-Франківськ, Рівне, Волинь, Запоріжжя, Суми, Чернігів та Одесу.
За даними урядових і медіа-джерел, унаслідок російських ударів у межах поточної кампанії російських обстрілів щонайменше 30 українських цивільних загинули безпосередньо від вибухів. Ще невизначена кількість, переважно людей похилого віку та хворих, померли через відсутність належної медичної допомоги після поранень або хвороб, перебіг яких ускладнився через переохолодження.
Президент України Володимир Зеленський у недільному вечірньому відеозверненні заявив, що українські удари по російській енергетичній і тепловій інфраструктурі спрямовані по законних військових цілях, оскільки цивільна інфраструктура Росії забезпечує ресурсами її армію для атак на Україну.
«Ми не маємо обирати, б’ємо по військовій цілі чи по енергетиці, — сказав Зеленський. — Ми будуємо зброю і б’ємо по їхній зброї. Або ж б’ємо по джерелу походження та нарощування їхніх грошей… Він [Путін] продає цю енергетику, продає нафту, бере гроші та вкладає їх у зброю. А цією зброєю вбиває українців».
До війни Бєлгородська область була одним із найбагатших регіонів Росії, однак через близькість до України та майже щонічні атаки й прольоти дронів її економіка зазнала значних втрат.
Українські удари по енергомережі та нафтогазовій інфраструктурі регіону найбільше вдарили по підприємствах гірничо-збагачувальної, хімічної та металургійної галузей, а також по державних установах, що залежать від податкових надходжень великого бізнесу.
Крім далекобійних ударів, українські підрозділи на півночі Харківської області регулярно завдають ударів по дорогах і російських військових підрозділах по інший бік кордону.