Минулий місяць увійшов в історію метеоспостережень як аномально холодний для європейського континенту.
За даними Служби моніторингу зміни клімату Copernicus (C3S), січень 2026 року став найбільш морозним з 2010 року. Середньомісячна температура в Європі опустилася до позначки -2,34°C, що на 1,63°C нижче за кліматичну норму періоду 1991-2020 років.
Січень 2026 став найхолоднішим для Європи за 16 років
Екстремальне похолодання було спричинене специфічним рухом “хвилястої полярної струменевої течії”.
Цей метеорологічний феномен дозволив масам арктичного повітря проникнути глибоко всередину Європи та Північної Америки. Найсуворіші морози відчули мешканці Скандинавії, Фінляндії, країн Балтії та Східної Європи.
Водночас південна та західна частини континенту зіткнулися з іншою стихією. Велика Британія, Італія та країни Піренейського півострова постраждали від аномальної кількості опадів, які спричинили руйнівні повені.
Планета нагрівається: січень 2026 увійшов у п’ятірку найтепліших в історії
Попри локальні морози в Європі, планета загалом продовжує нагріватися. У глобальному масштабі січень 2026 року посів п’яте місце у рейтингу найтепліших січнів за всю історію. Середня приземна температура повітря на планеті склала 12,95°C, що на 1,47°C вище за доіндустріальні показники.
Цікаво, що поки Європа замерзала, у традиційно холодних регіонах − Арктиці, Гренландії та на російському Далекому Сході − спостерігалося аномальне тепло.
Як полярна течія змінила клімат планети у 2026-му
Ситуація по інший бік екватора була діаметрально протилежною. Австралія, Чилі та Патагонія потерпали від рекордних температур, що призвело до масштабних лісових пожеж.
Південна Африка та Мозамбік боролися з наслідками катастрофічних паводків.
Саманта Берджесс, представниця ECMWF, підкреслила, що такі події демонструють хаотичну природу сучасної кліматичної системи, здатної генерувати протилежні екстремуми одночасно. Вона зауважила, що людству необхідно терміново адаптуватися до різких кліматичних ризиків, які частішають попри загальний тренд глобального потепління.
Стан полярних шапок залишається критичним. Дослідження показали, що площа морського льоду в Арктиці на 6% менша за середні значення, а в Антарктиці цей показник впав на 8%. Найбільш тривожне скорочення льодового покрову зафіксовано в морях Баффіна та Лабрадорському, де температура була значно вищою за норму.
Кліматологи резюмують: поодинокі холодні зими не скасовують загальної тенденції. Стан екосистем на полюсах свідчить про незворотні трансформації, спричинені діяльністю людини.