Уряд Норвегії ухвалив рішення про передислокацію принаймні частини своїх військовослужбовців, що базуються в Іраку.
Як повідомляє видання VG, цей крок зумовлений критичним зростанням напруженості на Близькому Сході.
Норвегія переміщує своїх солдатів з Іраку: що відбувається
Наразі спільна місія Норвегії на територіях Іраку та Йорданії налічує близько 60 військових. За словами речника Збройних сил Брін’яра Стродала, частину контингенту вже перевели на інші локації у тісній координації з міжнародними партнерами.
“Ми перебуваємо у цих країнах для підтримки місцевих сил безпеки, проте нинішня безпекова ситуація в регіоні значно ускладнює виконання цієї місії”, − пояснив Стродал.
Точна кількість військових, яких торкнулося це рішення, поки що не розголошується з міркувань безпеки.
США готують точкові удари по Ірану заради ядерної угоди
Адміністрація Дональда Трампа розглядає можливість застосування концепції “дипломатії сили” щодо Ірану.
Якщо Трамп дасть згоду, точкових ударів по військових та урядових об’єктах Ірану можуть завдати вже протягом найближчих днів. Це має стати сигналом: США готові використовувати зброю для підготовки ґрунту під вигідні їм домовленості.
Проте у разі подальшої відмови Ірану припинити збагачення урану, Вашингтон готовий перейти до масштабної кампанії, кінцевою метою якої може стати повалення режиму аятол.
Іран уже офіційно попередив ООН про готовність до “рішучої відповіді”.
У листі до Антоніу Гуттереша, який цитує Axios, Тегеран заявив: у разі нападу всі американські активи та бази в регіоні Близького Сходу стануть законними цілями для іранських сил.
Під час першого раунду переговорів зі США, що відбувся 6 лютого в Омані, іранська сторона запропонувала вивезти частину своїх запасів високозбагаченого урану за кордон.
Йдеться про обсяги палива, яких було б достатньо для створення 12 ядерних боєзарядів.
Окрім транспортування матеріалу, Іран розглядає можливість запровадження тривалої паузи у процесі збагачення урану − за попередніми даними, цей термін може становити до трьох років.