Низка українських посадовців після серії смертельних вибухів по всій країні закликали обмежити роботу Telegram — популярної в Україні соціальної платформи.
У неділю у Львові сталися два вибухи, ціллю яких стали поліцейські: один правоохоронець загинув, ще 25 дістали поранення. Наступного дня ще два вибухи в Миколаєві та Дніпрі на півдні й у центрі України поранили інших співробітників правоохоронних органів і пошкодили будівлю відділку поліції.
Посадовці, зокрема президент Володимир Зеленський, пов’язали ці атаки з діяльністю російської розвідки. За словами правоохоронців, більшість місцевих жителів вербували через Telegram — переважно з фінансових мотивів або через проросійські погляди.
Маємо обмежити можливості Телеграма
Після теракту в неділю у Львові заступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук написала в Telegram, що «ми маємо обмежити можливості цих платформ».
«Вкотре ми бачимо, що ворог системно використовує Telegram для вербування терористів, координації їхньої діяльності та здійснення терактів», — зазначила Верещук.
«Це чергове нагадування нам подумати про функціонування Telegram та інших анонімних платформ у нашому інформаційному просторі під час війни».
Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко та заступник голови Служби безпеки України (СБУ) Іван Рудницький підтримали її позицію.
Під час брифінгу в понеділок Клименко заявив, що у відсотковому значенні «близько половини» вербувань на скоєння диверсій відбувалися через Telegram, а Рудницький, за інформацією Interfax-Ukraine, закликав різні відомства активізувати зусилля для обмеження незаконної діяльності платформи.
«Щодо використання Телеграму – це питання не тільки до МВС чи Служби безпеки України. Це питання, на яке має дати відповідь суспільство в тому числі», — сказав Клименко. — «Обмежити і забезпечити роботу, за якою ми можемо зменшити кількість таких злочинів, саме терористичних злочинів, - мабуть, про це треба говорити».
«Не тільки правоохоронні органи, а й відповідні інші державні установи… повинні посилити в цьому напрямку певні регулятивні функції в частині обмеження і недопущення того, щоб ці інформаційні ресурси чи інтернет-ресурси використовувалися для протиправної діяльності та терористичної діяльності», — додав Рудницький.
Що таке Telegram?
Telegram — це месенджер, який дозволяє користувачам обмінюватися текстовими повідомленнями, медіафайлами й документами, а також приєднуватися до великих публічних або приватних каналів.
Канали варіюються від тих, які ведуть посадовці та медіа для публічних повідомлень, до закритих груп, у яких користувачі можуть організовувати різну діяльність — як законну, так і незаконну.
Для українців Telegram часто є основним засобом спілкування. За даними опитування USAID, у 2023 році платформа мала близько 10 мільйонів активних користувачів — майже чверть населення країни, а приблизно 70% респондентів використовували її як джерело новин.
Водночас платформа, заснована вихідцем із Росії, технопідприємцем Павлом Дуровим (який згодом переїхав до Дубая), не раз опинялася в центрі обговорень через ризики для безпеки.
Розслідування від червня 2025 року, проведене російським виданням Important Stories у партнерстві з Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP), вказує на можливі зв’язки платформи з Федеральною службою безпеки Росії (ФСБ).
У матеріалі стверджується, що значна частина повідомлень у Telegram проходить через сервери, які контролює компанія Global Network Management (GNM), що належить російському інженеру Володимиру Ведєнєєву. Він також володіє або контролює інші компанії, які надають послуги російським державним структурам, зокрема ФСБ.
Попри заперечення компанії, сумніви щодо її зв’язків із Росією не зникають. Зокрема, колишній заступник секретаря РНБО Сергій Демедюк у коментарі виданню Dev.ua заявив, що Дуров був і залишається агентом ФСБ.
Попередні спроби Києва обмежити Telegram
Це не перший випадок, коли Київ закликає до запровадження обмежень щодо Telegram.
20 вересня 2024 року Україна ввела обмеження на використання месенджера Telegram для державних службовців, військових і співробітників силових структур.
Тоді ж українські посадовці у сфері безпеки заявляли, що Росія використовує Telegram для кібератак, фішингових схем, поширення шкідливого програмного забезпечення та відстеження геолокації користувачів, зокрема для коригування ракетних ударів.
Також повідомлялося про підготовку законопроєкту щодо загальнонаціонального регулювання Telegram. Водночас незрозуміло, на якому етапі перебуває ця ініціатива, адже жодних обмежень для звичайних користувачів досі не запровадили.
Наразі також неясно, яким чином українська влада планує реалізувати можливі обмеження після останніх закликів.
Заборона Telegram у Росії
Якщо Київ вирішить запровадити обмеження щодо Telegram, досвід Москви може стати застереженням.
На початку лютого російська влада почала обмежувати доступ до платформи, намагаючись переорієнтувати користувачів на схвалений державою сервіс Max. За повідомленнями, це призвело до серйозних збоїв у комунікації на фронті.
Джерело в телекомунікаційній галузі повідомило Forbes, що 9 і 10 лютого трафік Telegram у Росії знизився. У понеділок уповільнення спершу відчули користувачі в регіонах, а вже у вівторок воно поширилося на Москву та Санкт-Петербург.
10 лютого російські користувачі Telegram другий день поспіль повідомляли про перебої в роботі сервісу, свідчать дані Downdetector та Sboy.rf.
Невдовзі після цього з’явилися повідомлення, що російські військові на фронті також мають труднощі зі зв’язком після обмеження Telegram по всій країні та збоїв у роботі терміналів Starlink. За даними джерел, це призвело до паралічу окремих підрозділів і смертельних випадків «дружнього вогню».
Російський пропагандист Іван Утенков описав ситуацію як хаотичну.
«Як воювати? Голубами?» — написав він.