Адмірал ВМС США Бред Купер, який очолює Центральне командування США та керує військами на Близькому Сході, поінформував президента Дональда Трампа про можливі військові варіанти дій щодо Ірану.
Про це повідомляє ABC News із посиланням на джерела, наближені до Трампа.
Можливий удар по Ірану – що обговорювали у Білому домі
За даними видання, під час обговорення був присутній голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн.
Нарада відбулася в той самий день, коли представники США та Ірану провели непрямі переговори в Женеві щодо ядерної програми та балістичних ракет Ірану. Жодна зі сторін не повідомила про досягнення угоди.
Міністр закордонних справ Ірану заявив про прогрес та анонсував продовження «технічних переговорів» наступного тижня у Відні.
За інформацією ABC News, кілька республіканців та окремі представники адміністрації Трампа приватно виступають за те, щоб Ізраїль взяв на себе ініціативу в можливому ударі по Ірану замість початку військових дій з боку США.
«Відразу не було ясно, чи підтримав такий план Трамп, який, як кажуть, все більше розчаровується відмовою Ірану погодитися на його вимоги припинити збагачення урану і обмежити програму балістичних ракет», — йдеться у публікації.
Джерела повідомляють, що спільна операція США та Ізраїлю залишається можливою, оскільки Вашингтон перекинув у регіон значну кількість кораблів і винищувачів.
Передвиборча кампанія Трампа
Політичні аналітики припускають, що ідея про «перший удар» Ізраїлю може слугувати політичним прикриттям для республіканців у Конгресі напередодні складного виборчого року.
Під час передвиборчої кампанії Трамп заявляв, що має намір завершувати війни, а не розпочинати їх. Водночас представники Пентагону прогнозують, що у разі удару Ізраїлю Іран майже напевно відповість.
У такому випадку Трамп зможе аргументувати можливе втручання США необхідністю захисту Ізраїлю.
Конфлікт США та Ірану: що відомо
Трамп неодноразово вдавався до жорсткої риторики щодо керівництва Ірану, попереджаючи, що Тегеран зазнає серйозних наслідків у разі відновлення ядерної діяльності. Він подає військовий тиск США як спосіб змусити Іран повернутися до переговорів і не допустити, за його словами, чергових спроб створити ядерну зброю.
Іран також тривалий час переживає внутрішню нестабільність: у багатьох містах спалахували протести через економічні труднощі, політичні репресії та обмеження громадянських свобод. Після силових розгонів демонстрації періодично посилювалися, привертаючи міжнародну увагу та критику.
Трамп публічно висловлював підтримку протестувальникам в Ірані, називаючи демонстрації свідченням народного невдоволення владою. Він звинувачував іранське керівництво в корупції та неефективному управлінні й заявляв, що США підтримують іранців, які «прагнуть свободи». Водночас Тегеран звинувачує Вашингтон у спробах розпалити заворушення та втрутитися у внутрішні справи країни.
Тегеран і Москва вже давно є союзниками. У січні російський лідер зустрівся в Москві з керівником головного органу безпеки Ірану на тлі посилення тиску Білого дому на Тегеран.
Останні раунди переговорів відбувалися в Омані, який неодноразово виступав посередником між Вашингтоном і Тегераном. Паралельно США посилили військову присутність на Близькому Сході, зокрема розмістили додаткові морські та повітряні сили, посилюючи тиск на Іран через застій у перемовинах.