Цього тижня ціни на нафту перевищили $100 за барель — рівень, якого не фіксували з часу повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Ціни на нафту зросли після авіаударів США та Ізраїлю по Ірану, що почалися 28 лютого і згодом переросли у ширший конфлікт на Близькому Сході.
За останні кілька років Європа доклала значних зусиль, щоб зменшити залежність від російської нафти після повномасштабного вторгнення Росії в Україну, хоча Угорщина і Словаччина досі значною мірою залежать від російського імпорту.
Путін під час наради, що транслювалася по телебаченню, заявив, що готовий відновити постачання нафти й газу до Європи, якщо таке партнерство буде «довгостроковим». За його словами, це залежатиме від того, чи вирішать європейські покупці відновити зв’язки.
Він також додав, що Москва й надалі постачатиме нафту «надійним» партнерам в Азії, а також Угорщині та Словаччині.
«Якщо європейські компанії та європейські покупці раптом вирішать переорієнтуватися і запропонують нам довгострокову, стабільну співпрацю, позбавлену політичного тиску… будь ласка. Ми ніколи не відмовлялися», — сказав він.
«Ми готові працювати з європейцями, але нам потрібні певні сигнали від них, що вони готові і хочуть співпрацювати з нами та забезпечать таку сталість і стабільність».
Європейський Союз заборонив морський імпорт російської сирої нафти у 2022 році. Тим часом постачання трубопроводом до Угорщини та Словаччини фактично зупинилися з січня через пошкодження нафтопроводу «Дружба», який проходить через Україну.
Російська нафта користується підвищеним попитом, оскільки конфлікт на Близькому Сході та зростання напруженості навколо Ормузької протоки обмежують світові поставки енергоносіїв.
«Ми спостерігаємо значне зростання попиту на російські енергоресурси у зв’язку з війною в Ірані», — заявив у п’ятницю журналістам речник Кремля Дмітрій Пєсков.
Податкові надходження від нафти і газу становлять до 30% федерального бюджету Росії.