Труднощі всередині більшості у Верховній Раді — партії «Слуга народу» — дедалі частіше стають темою обговорень серед українських депутатів, як із провладного табору, так і з опозиції.
Ярослав Железняк, народний депутат від опозиційної партії «Голос» і заступник голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, заявив, що цей тиждень стане найменш активним за всю сесію 2026 року. За його словами:
«Цей тиждень буде останній пленарний у березні. Тобто на ньому закінчується перший квартал 2026 року. Він буде абсолютно провальний. Вже відмінили вівторок (через брак голосів), середа-четвер буде теж без потенціалу.»
Народні депутати не поспішають повертатися до роботи. Минулого тижня Андрій Мотовиловець заявив, що кілька десятків депутатів побоюються розслідувань з боку Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) через можливі виплати за голосування за окремі законопроєкти.
Kyiv Post уже писав, що подібні корупційні практики мають давню історію серед українських парламентарів, адже небагато хто готовий працювати в стінах Ради за офіційну зарплату у 30 000 гривень (близько $685) на місяць.
Ігор Фріс, народний депутат від президентської та більшості у Раді партії «Слуга народу», написав у Facebook:
«Багато хто вирішив в 2019 році змінити достойно оплачувану роботу (і я теж) на депутатську зарплату, невідоме пожиттєве пепство, декларування та інші «плюшки» (гарне слово в контексті )))), хейт всього що робиться незалежно від позитивних наслідків для суспільства (і таке буває в більшості випадків), але готовий був це тягнути певний час задля змін і віри про зміни.
Частину життя. Але не все життя. Когось дістало, те що він заручник ситуації. Всі уряди про щось домовляються з партнерами, а робити це мають депутати. І хаять за це саме їх.»
Останній аспект є болючим для багатьох. Самі депутати серед причин свого «вигорання» називають те, що часто опиняються під шквалом критики з боку українців через закони, за які змушені голосувати на підтримку уряду, хоча самі їх не розробляли.
Так, наприклад, було під час голосування за скасування незалежності антикорупційних органів. Тоді депутатам довелося легітимізувати рішення влади, що суперечило як громадській думці, так і позиції міжнародних партнерів. Це рішення також пов’язували з побоюваннями щодо можливих розслідувань щодо групи осіб у державній компанії «Енергоатом», що спалахнули восени 2025 року.
Водночас деякі представники опозиції вважають, що саботаж роботи — не найкращий варіант, і багато «слуг народу» також виступають проти цього. Зокрема, Мар’яна Безугла закликала депутатів, попри все, продовжувати працювати, незалежно від невдоволення антикорупційними органами. У дописі на Facebook вона написала:«Хоча сама оприлюднювала не раз проблеми із втомою Парламенту, все одно не можу зрозуміти деяких колег. У нас така місія, немаленькі можливості і непогані умови, працюймо. Стільки, скільки треба. Термінів служби немає ні в кого. Ми стільки можемо зробити, стільки ще всього треба зробити.»
Втім, поки що це майже не дає результату — настільки, що вже створює ризики міжнародного характеру.
До кінця березня Верховна Рада має ухвалити низку важливих законів. Зокрема, йдеться про скасування податкових пільг для підприємців — вкрай непопулярний крок, адже український бізнес, особливо малий, уже працює в режимі виживання на тлі війни, відключень електроенергії та втрати майна через авіаудари й артилерійські обстріли (а часто, на жаль, і не лише майна). Водночас, як дають зрозуміти представники влади, це є вимогою МВФ для продовження співпраці.
Водночас і уряд не поспішає подавати до Верховної Ради законопроєкт, необхідний для подальшої співпраці з МВФ. Усі розуміють, що парламент навряд чи проголосує за нього навіть за повної присутності депутатів, адже ніхто не хоче ставати «крайнім».
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансової, податкової та митної політики Данило Гетманцев написав у Facebook:
«І дійсно зрив програми з МВФ (а до нього ми близькі як ніколи) буде означати фінансову катастрофу. Але врешті прийшли до передбачуваного висновку: обговорювати, збирати голоси і голосувати в ВР будь-яку ініціативу не можна, поки вона у ВР відсутня. Навіть якщо ця ініціатива на виконання програми з МВФ.»
Окрім заяв президента Володимира Зеленського про можливу мобілізацію депутатів, які не хочуть працювати, нової реакції з боку влади не було.
Частина критики на адресу депутатів лунала від блогерів і Telegram-каналів, лояльних до президента та його команди. Дехто прямо називав депутатів лінивими.
Зокрема, популярний політичний блогер Володимир Петров написав у Facebook, що депутати діють на шкоду країні. Він зазначив:
«Я бачу великі ризики, що за “втомою” народні депутати приховують наміри здійснити державний переворот. Я переконаний, що це координується керівниками парламентських фракцій. Я розумію, що це фінансується росіянами. Бойко, Порошенко, Арахамія хочуть замінити уряд на свій, проросійський і контрольований, щоб спробувати позбавити президента влади та передати Україну росіянам.»
Окрім заяв президента Володимира Зеленського про можливу мобілізацію депутатів, які не хочуть працювати, нової реакції з боку влади не було.
Частина критики на адресу депутатів лунала від блогерів і Telegram-каналів, лояльних до президента та його команди. Дехто прямо називав депутатів лінивими.
Зокрема, популярний політичний блогер Володимир Петров написав у Facebook, що депутати діють на шкоду країні. Він зазначив:
«Бачу великі ризики того, що за “втомою” народні депутати ховають наміри скоїти державний переворот. Переконаний, що за цим стоять керівники парламентських фракцій. Розумію, що це фінансують росіяни. Бойко, Порошенко, Арахамія хочуть замінити Уряд на свій проросійський, ручний, щоб спробувати позбавити президента влади и здати Україну рускім.»
І такі заяви знайшли чимало підтримки. Українці традиційно схильні звинувачувати депутатів у багатьох проблемах. Це є наслідком політики 1990-х років, коли склад парламенту був менш професійним; до того ж діяльність депутатів і парламентських засідань частіше висвітлюється в медіа й піддається більшій увазі, ніж робота Офісу президента та виконавчої влади.
Поки що ситуація виглядає тупиковою. Депутати, попри «втому», не подають обіцяних заяв про складання мандатів. Водночас і Офіс президента поки не вживає активних кроків.
Цього тижня мали відбутися чотири пленарні засідання, а в четвер у порядку денному була година запитань до уряду.
Досі невідомо, чи відбудеться засідання у вівторок, 24 березня — менш ніж за добу до нього.
Це частково покаже, чи досі здатна функціонувати монобільшість «Слуги народу», яка з літа 2019 року підтримувала майже всі рішення уряду.