США та Іран висунули свої умови завершення війни на Близькому Сході — однак ці вимоги принципово несумісні, що ставить під сумнів успіх будь-яких можливих переговорів.
Вашингтон запропонував 15-пунктний план, який стосується ядерної та ракетної програм Ірану, тоді як Тегеран відповів масштабними вимогами, що передбачають повний перегляд політики США в регіоні.
Навіть якщо переговори відбудуться, дипломати й посадовці зазначають, що розрив між позиціями сторін фактично зводиться до взаємних ультиматумів, а не створює підґрунтя для компромісу.
Чого хочуть США
За даними The New York Times від 24 березня, США через посередників передали Ірану 15-пунктну пропозицію щодо завершення війни.
План, за повідомленнями, передбачає обмеження ядерної та балістичної ракетної програм Ірану, а також відновлення ключових морських маршрутів, зокрема через Ормузьку протоку.
Лідери США та Ізраїлю неодноразово заявляли, що Іран не повинен отримати ядерну зброю, тоді як військові операції тривають паралельно з дипломатичними зусиллями.
Пропозицію розглядають як основу для переговорів, причому Вашингтон домагається поступок, на які Тегеран раніше відмовлявся йти.
Чого хоче Іран
За даними The Wall Street Journal, Іран висунув значно жорсткіші умови для будь-якого припинення вогню.
Тегеран вимагає закриття всіх військових баз США в Перській затоці, повного скасування санкцій і виплати компенсацій за удари, завдані під час війни.
Він також наполягає на збереженні своєї ракетної програми без обмежень, вимагає гарантій, що бойові дії не відновляться, а також припинення ізраїльських ударів по союзних угрупованнях, зокрема «Хезболлі».
Крім того, Іран запропонував новий порядок використання Ормузької протоки, який дозволив би йому стягувати транзитні збори з суден.
Один із американських посадовців назвав ці вимоги «нереалістичними», а аналітики попереджають, що їхнє виконання змусило б Вашингтон відмовитися від ключових стратегічних цілей.
Чому позиції сторін несумісні
По суті, позиції сторін прямо суперечать одна одній.
США прагнуть обмежити військові можливості Ірану та його вплив у регіоні, тоді як Іран вимагає визнання цих можливостей і навіть їх розширення.
Вашингтон хоче обмежень для ракетної та ядерної програм; Тегеран категорично відкидає будь-які такі обмеження.
США прагнуть забезпечити безпеку морських маршрутів; Іран хоче їх контролювати.
США намагаються зберегти свою військову присутність у регіоні; Іран вимагає її повного виведення.
Такі позиції майже не залишають простору для переговорів.
Переговори затьмарені недовірою
Навіть сама можливість переговорів залишається невизначеною.
За даними Axios, Іран повідомив посередникам, що більше не довіряє дипломатичним ініціативам США, посилаючись на попередні випадки, коли переговори відбувалися паралельно з військовими ударами.
Водночас американські посадовці дають зрозуміти, що військовий тиск триватиме незалежно від дипломатичних зусиль.
«Ми ведемо переговори бомбами», — заявив міністр оборони США Піт Хегсет, підкреслюючи підхід Вашингтона, який поєднує дипломатію з силовим тиском.
США наполягають на очних переговорах у Пакистані, однак обидві сторони залишаються обережними: Іран підозрює, що цей процес може стати прикриттям для подальшої ескалації.
Перспективи припинення вогню
Нинішній дипломатичний процес радше нагадує не переговори, а обмін максималістськими вимогами.
Обидві сторони вимагають поступок, на які інша сторона навряд чи погодиться, паралельно продовжуючи військові операції.
У результаті, навіть якщо переговори розпочнуться, вони навряд чи приведуть до припинення вогню найближчим часом.
Натомість посадовці очікують, що війна триватиме ще тижні — а можливо й довше — поки Вашингтон і Тегеран перевірятимуть, чи зможе тиск на полі бою змінити позиції за столом переговорів.