Ми зустрілися з пані Наталею Денікеєвою, заступницею Міністра цифрової трансформації України 1 квітня, у день, коли виповнився рівно рік, як відомство взяло на себе нелегкий тягар відповідальності за реформування дуже непростого ринку азартних ігор України. Наше спілкування було насправді емоційним, але від того, не менш змістовним.
Нові команди, і нове державне агентство ПлейСіті і профільна команда Мінцифри, які взялися за зміни на цьому надскладному ринку, демонструють щире завзяття і бажання дійсно змінити всю систему. Емоцій тут вистачає, але це, насправді, найкраще, що може бути для журналіста – коли спікер реально «живе» своєю справою та готовий тобі пояснити все дуже докладно.
Вашій увазі наша розмова з пані Наталією про нинішній стан ринку, про потенційну заборону на азартні ігри для військових і не лише про це.
Kyiv Post (KP): Зараз чи не найбільш актуальне питання для ринку – це заборона на гру для військових. На якому етапі впровадження запланованих змін? Чи взагалі така заборона обґрунтована?
Наталя Денікеєва (НД): Ця тема виникла не вчора. Декілька років тому був указ Президента та рішення РНБО, адже лудоманія — це суттєва проблема. Найгучніші кейси, коли люди програвали все і залазили в борги, так чи інакше були пов’язані з військовослужбовцями. Ми пам’ятаємо петицію Павла Петриченка, і як орган, що формує політику, не можемо на це не реагувати.
Два тижні тому ми винесли на громадське обговорення (завершилося 3 квітня цього року – ред.) постанову Кабміну, ініційовану Мінцифри, щодо заборони гри для військових. На практиці це має спрацьовувати на етапі ідентифікації особи: коли людина реєструється в онлайн-казино, система “стукається” до реєстру лудоманів та реєстру військовослужбовців. Якщо людина є в одному з них, організатор отримає відповідь, що цій особі доступ до гри заборонено не знаючи конкретної причини (чи це залежність, чи статус військового).
KP: Чи готовий вже реєстр військовослужбовців?
НД: Команда Міноборони якраз працює над ним. Орієнтовно влітку він має запрацювати.
KP: А немає побоювань, що це підштовхне людей шукати нелегальні казино?
НД: Ми не дивимось на цю ситуацію, як на такого собі «сферичного коня у вакуумі». Не можна говорити про те, що таких побоювань немає, вони є. Звісно, не можна просто заборонити, треба паралельно підсилювати блокування нелегальних сайтів та працювати з НБУ щодо платіжних шлюзів (дропи, міскодінг – ред.). Ми активно співпрацюємо з БЕБ у цьому напрямку. У цій історії немає швидких рішень, це комплексна робота на всіх напрямках. Зараз ми на етапі обговорення обмежень, після цього будуть ухвалюватися конкретні рішення.
KP: А якщо громадське обговорення покаже, що такі заборони не виправдані?
НД: Громадське обговорення для того і є, щоб бізнес та громадяни могли надати фідбек або запропонувати кращий вихід. Паралельно документ проходить погодження в Міноборони та інших відомствах. Ми відкриті до пропозицій. У нас класний діалог з бізнесом, тому, можливо, саме вони, представники операторів грального бізнесу запропонують якусь альтернативу. Наша мета — не зробити гірше і не спровокувати перехід у «тінь» чи втрату податків. Якщо пропозиції будуть наповнені здоровим глуздом, ми їх врахуємо.
KP: Чи є політична воля на цю заборону на гру для військових?
НД: Військові самі кажуть, що це проблема. Хоча, насправді, головною проблемою є стигматизація лудоманії в суспільстві. Власне, політична воля є, і тому точно можемо говорити, що обмеження, не обов’язково заборона, для групи підвищеного ризику точно будуть встановлені в короткостроковій перспективі — протягом місяця-двох, враховуючи технічну складову.
KP: Чи будуть стосуватися майбутні обмеження для військових ринку лотерей?
НД: Ні, лотерей це не стосується, бо вони не викликають такої залежності. Проблема лише в тому, що під виглядом лотерей іноді крутять слоти, але ПлейСіті з цим бореться.
KP: Які маркери ризикової поведінки закріплені законодавчо?
НД: Вони закріплені у «нормативці» про боротьбу з лудоманією та відповідальну гру. Це і різке зростання ставок, і часті поповнення рахунку за короткий час, і спроби обійти чи перевищити встановлені ліміти. Організатор зобов’язаний нагадувати гравцю про час у грі та суму програшу. Якщо бачать аномальну поведінку — вони, (організатори – ред.) повинні припинити гру або навіть відмовити в обслуговуванні. ПлейСіті зараз проводить планові та позапланові перевірки за скаргами на порушення таких вимог, і штрафи там дуже серйозні. Організатори самі не зацікавлені в таких гравцях, бо це створює більше проблем, ніж доходу. Просто для розуміння, найдорожча ліцензія у нас в Україні – 155 млн грн. Чи буде легальний оператор бізнесу ризикувати ліцензією, за яку заплатив такі гроші? Питання, видається, риторичне.
KP: Чи відстежуєте ви наповнення реєстру лудоманів? Як взагалі зараз в Україні з профілактикою цієї хвороби?
НД: Так, зараз там понад 15 тисяч осіб. Ми бачимо пряму залежність між нашою комунікацією та наповненням реєстру. Зараз ми активно комунікуємо наприклад той момент, що інформація у ньому конфіденційна. Це для того, щоб ті, хто страждає від лудоманії, розуміли – самообмеження – це не тавро.
Якщо ж говорити про вищий рівень комунікації, то найближчим часом запустимо національну кампанію з реальними кейсами людей, щоб побороти стигматизацію цієї хвороби, яка, на жаль, є у нашому суспільстві. Важливо пояснити людям, що ігрова залежність — це хвороба, яка лікується, а не привід для сорому, і розповідати про способи як, цю проблему можна вирішити.
KP: Щодо обсягів ринку. Звучать цифри у 158 мільярдів гривень витрат українців на різного типу азартні ігри за 2025 рік. Це реальні оцінки?
НД: Загалом, ті цифри щодо обсягу ринку, які ви назвали, плюс-мінус збігаються з нашими оцінками. Точно можна стверджувати, що НБУ може відстежити легальні платежі по МСС-коду (Merchant Category Code – ред.), і мабуть, про конкретні обсяги витрачених на гру коштів, краще запитати у профільного регулятора. Але є ще дропи та міскодинг у нелегалів. За нашими оцінками, від 35% до 52% сфери перебуває в «тіні». Таким чином, можна допускати, що умовні «обсяги ринку» можуть сягати 200 млрд грн на рік.
KP: Розкажіть, будь ласка, про нову модель оподаткування, яку пропонує Мінцифри.
НД: Історія зі зміною моделі оподаткування на ринку азартних ігор зараз — це спроба привести все до здорового глузду. Зараз організатори фактично двічі сплачують податки: спочатку GGR (Gross Gaming Revenue, який в Україні дорівнює 18% – ред.), а потім податок на прибуток (18%), не маючи змоги віднести GGR на витрати. Ми пропонуємо дозволити відносити GGR на витрати. Насправді, організатори ігор вже давно мають на руках рішення Верховного Суду України, який визначив, що чинна система оподаткування суперечить логіці та економічному сенсу. Тому, сподіваємося, що ми зможемо довести українське податкове законодавство до логічної та економічно обґрунтованої моделі.
Також плануємо змінити оподаткування виграшів: зараз людина платить ПДФО та військовий збір з усієї суми коштів, які виводить з сайту організатора ігор, а ми пропонуємо — лише з чистого виграшу, тобто, з різниці між коштами, які особа поставила (ризикнула ними) і сумою виграшу. Так ми приберемо перекіс, який сьогодні фактично штовхає гравців у тінь, де немає податків – але водночас відсутні будь-які правила, захист і контроль з боку держави.
KP: Чи є зацікавленість в українському ринку з боку іноземних гравців?
НД: Ринок величезний (ми вже про це говорили) і цікавий, але недосконалість законодавства та війна роблять нас непростою юрисдикцією. Дійсно, чому б на нього не поглянути тому ж Bet365, який є найбільшим платником податків у Великій Британії?
Але! Для великих компаній важливо, щоб правила були зрозумілими. Ми маємо зробити своє “домашнє завдання”, сформувати сталу практику, як ми це зробили свого часу з Дія.City.
Іноземні гравці — це бенчмарк цивілізованого ринку. Візьмемо до прикладу, ринок лотерей, який ми реально перезапустили і вперше за 12 років держава отримала ліцензійні платежі — майже 72 млн грн щорічно.
У нас чинний закон про лотереї прописаний так, що міжнародні інвестори фізично не зможуть «зайти» на наш ринок. Втім, наразі головне те, що ми їх ухвалили попри шалений спротив, і перезапустили ринок, зібрали ці перші ліцензійні платежі.
Зараз ми вже розробили низку законодавчих змін, які мають покращити правове регулювання цієї сфери, і зможуть відкрити ринок лотерей Україні для іноземних гравців. Наприклад, ми хотіли б, щоб ліцензійний платіж визначався за результатами аукціону між потенційним ліцензіатами, а не був фіксований як зараз, є й інші моменти, як та ж історія про наявність досвіду проведення саме державних лотерей. Де його може взяти велика закордонна приватна компанія?
Зрештою, будемо сподіватися на те, що профільний комітет ВРУ підтримає запропоновані нами зміни, а потім й у сесійній залі народні обранці їх затвердять.
KP: Які головні результати роботи команди Мінцифри та ПлейСіті?
НД: Спільно з ПлейСіті ми забезпечили понад 17 мільярдів гривень податкових надходжень. Ми ухвалили «нормативку» проти лудоманії, запустили перший етап Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ) і вже почали тестові підключення організаторів. За час нашої спільної роботи заблоковані понад 3500 сайтів онлайн-казино, а від початку 2026-го року вже 620.
Майже 500 сторінок видалено у соцмережах за просування нелегального контенту. З них 216 лише від початку цього року. За незаконну рекламу казино виписали 80 млн грн штрафів, і за 2026-ий — понад 10 млн грн. Також за цей час ми нарахували майже два мільярди гривень ліцензійних надходжень, з них понад 239 млн грн лише від початку цього року.