Росія стрімко посилює протиповітряну оборону навколо своєї столиці, створюючи щось на кшталт нового захисного кільця, побоюючись ударів українських дронів.
Згідно з повідомленням Bild, що ґрунтується на супутникових знімках, які поширюються в Інтернеті, лише за минулий рік навколо Москви було встановлено близько 43 нових веж ППО, які утворили розширений оборонний периметр.
Вважається, що на цих вежах розміщені системи ППО, призначені для протидії загрозам з боку українських далекобійних дронів, які дедалі частіше досягають цілей у глибоких тилах Росії. Навіть Москва більше не вважається повністю безпечною.
Як повідомляли російські чиновники та ЗМІ, в ніч проти понеділка український дрон влучив у житлову багатоповерхівку в західній частині Москви, пошкодивши квартири та розкидавши уламки.
Мер Москви Серґєй Собянін заявив, що дрон влучив у будинок поблизу вулиці Мосфільмовська (приблизно за 6 кілометрів від Кремля) близько 1-ї години ночі. Російські Telegram-канали повідомили, що в житловому комплексі були зруйновані стіни у трьох квартирах на 36-му поверсі. Частина фасаду обвалилася на припаркований автомобіль, розлетілися уламки та розбите скло.
Питання безпеки стоять особливо гостро перед парадом 9 травня на Красній площі, який через побоювання атак дронів відбудеться без важкої військової техніки.
Влада також вжила безпрецедентних заходів для обмеження потенційних загроз. Як повідомляється, мобільний інтернет було обмежено – а в деяких випадках і відключено – у Москві та Санкт-Петербурзі через побоювання, що дрони можуть використовувати для навігації мережі мобільного зв’язку.
Ці відключення вже впливають на повсякденне життя, спричиняючи проблеми з обміном повідомленнями, таксі та банківськими додатками.
Заступник голови комітету Державної Думи з питань оборони Алексєй Журавльов назвав парад «небезпечною подією», попередивши про можливі атаки роїв українських дронів.
У понеділок президент Володимир Зеленський заявив, виступаючи на відкритті 8-го саміту Європейського політичного співтовариства в Єревані, що українські дрони потенційно можуть націлитися на російський парад до Дня Перемоги 9 травня у Москві.
Він зазначив, що «на цьому параді не буде військової техніки», назвавши це першим випадком за багато років, коли Москва «не може собі дозволити присутність зброї».
Він сказав, що українські дрони можуть вдарити по Красній площі, а це свідчить про те, що Росія «вже не така сильна, як раніше».
Водночас, за оцінкою європейської розвідки, Путін боїться не лише зовнішніх атак, а й внутрішніх загроз, зокрема можливого замаху на його життя або державного перевороту, при чому розглядає дрони як потенційний засіб для цього.
Як зазначає Bild, для посилення захисту Москви системи ППО можуть бути передислоковані з інших регіонів, що викликає занепокоєння щодо того, що захист концентрується навколо столиці за рахунок інших регіонів.
Паралельно з цим Кремль розширює коло осіб, які можуть реагувати на загрози з боку дронів. Наприкінці березня Путін підписав поправки до закону про зброю, що дозволяють приватним охоронним компаніям використовувати стрілецьку зброю, в тому числі автомати.
Заявленою метою є захист критичної інфраструктури, зокрема в енергетичному секторі, від атак дронів, і це свідчить про суттєву зміну в політиці Росії, де такі функції безпеки виконували виключно військові.
У серпні 2025 року повідомлялося, що у відповідь на неодноразові удари українських дронів Росія стрімко посилювала протиповітряну оборону навколо Москви, фактично відновлюючи свою ешелоновану систему радянських часів.
«Радіо Свобода», проаналізувавши супутникові знімки і дані OSINT, виявило, що після того, як у травні 2023 року українські дрони вперше долетіли до Москви, навколо неї та в самому місті було побудовано понад 50 нових позицій зенітно-ракетних комплексів (ЗРК) – здебільшого «Панцир-С1».
Багато з цих ЗРК встановили на дахах, насипах сміттєзвалищ і поблизу об’єктів ключової інфраструктури, часто поряд із більшими батареями С-300 та С-400.
Примітно, що кілька ЗРК були встановлені на колишніх позиціях радянських С-25 «Беркут» або поблизу них, що свідчить про відродження оборонних схем часів Холодної війни.
Супутникові дані показують, що нові позиції ЗРК «Панцир-С1» зосереджуються вздовж ключових транспортних маршрутів, таких як Московська кільцева автодорога (МКАД) і так звана «мала бетонна дорога».
Аналітики зазначають, що це свідчить про намагання створити навколо столиці «кільця» ППО, які перекриватимуть одне одного, причому деякі новіші шари розташовані навіть ближче до Москви, ніж оригінальні радянські.
Однак модернізація супроводжується ризиками. Багато ЗРК розташовані поблизу густонаселених міських районів, що збільшує ймовірність того, що цивільне населення постраждає від уламків дронів або нерозірваних боєприпасів.
Водночас, зосередження засобів ППО навколо Москви та інших великих міст і елітних резиденцій може знизити рівень захисту прифронтових областей, таких як Курська, Брянська та Бєлгородська.