Росія відкинула пропозицію Зеленського щодо перемир’я напередодні Дня перемоги

Москва готується до параду 9 травня в умовах підвищеної бойової готовності через загрозу українських дронів, один з яких нещодавно влучив у житловий хмарочос за 6 км від Кремля. Дмітрій Пєсков заявив, що Росія проігнорувала пропозицію Володимира Зеленського про «режим тиші», натомість окупанти здійснили понад 1800 атак на українські регіони. Зеленський попередив про дзеркальну відповідь, тоді як Кремль погрожує ударами по «центрах ухвалення рішень» у Києві.

Поки Москва готується до масштабних святкувань Дня перемоги в умовах безпрецедентних заходів безпеки, у Кремлі заявили, що проігнорували запропонований президентом України Володимиром Зеленським «режим тиші», водночас попередивши про посилення безпекових загроз напередодні 9 травня.

Чому Росія відмовилася від «режиму тиші»?

Речник Кремля Дмітрій Пєсков повідомив, що оголошене Росією одностороннє перемир’я на 8–9 травня залишається чинним. Водночас, за його словами, Москва «не відреагувала» на попередню пропозицію Зеленського щодо припинення вогню, яке мало початися в ніч на 6 травня.

Заяви пролунали на тлі зростання напруги напередодні щорічного параду до Дня перемоги на Червоній площі — одного з найважливіших символічних заходів Кремля, присвяченого перемозі СРСР над нацистською Німеччиною.

Яка ситуація в Москві напередодні параду до Дня перемоги? 

Пєсков повідомив, що під час святкувань російські спецслужби запровадять у Москві додаткові заходи безпеки через, як він висловився, «доволі складну оперативну ситуацію», пов’язану із загрозою українських атак.

Перед цим Зеленський попередив, що Росія не може гарантувати безпеку заходів на Червоній площі в умовах війни, з огляду на дедалі частіші далекобійні атаки дронів по території РФ.

У ніч проти понеділка український дрон влучив у житлову багатоповерхівку на заході Москви, пошкодивши квартири та засипавши уламками територію навколо, повідомили російські посадовці та медіа.

Мер Москви Сергій Собянін заявив, що дрон влучив у будівлю поблизу Мосфільмівської вулиці близько першої години ночі. Російські Telegram-канали повідомляли, що удар припав по житловому комплексу, де були зруйновані стіни у трьох кімнатах на 36-му поверсі. Частина фасаду впала на припаркований автомобіль, а навколо розлетілися уламки та вибите скло.

За даними Astra, будівля розташована приблизно за 6 кілометрів від Кремля.

4 травня Міноборони РФ оголосило про одностороннє перемир’я на 8–9 травня. Це сталося невдовзі після того, як Зеленський припустив, що під час параду над Москвою можуть з’явитися українські дрони.

Згодом Україна також оголосила власний «режим тиші» з 6 травня, однак, за словами Зеленського, Росія натомість завдала нових ударів, змусивши Київ діяти «дзеркально».

За словами Зеленського, Москва проігнорувала пропозицію вже за кілька годин. Він повідомив, що українська влада зафіксувала понад 1 800 ударів і атак у кількох регіонах, зокрема в Донецькій, Харківській, Дніпропетровській, Сумській, Чернігівській, Запорізькій та Херсонській областях.

«Росія не припинила жодного виду своєї військової активності», — сказав Зеленський.

Він додав, що Україна відповідатиме «дзеркально» на дії Росії та визначатиме «повністю обґрунтовані кроки у відповідь» залежно від розвитку подій уночі та 7 травня.

Москва в середу попередила іноземні дипломатичні місії та міжнародні організації, що може завдати «масованих ударів у відповідь» по Києву, зокрема по «центрах ухвалення рішень», якщо Україна спробує зірвати заходи до Дня перемоги в російській столиці.

Чи справді існують загрози перевороту в Кремлі? 

Пєсков також відмовився прямо коментувати повідомлення CNN та інших медіа, які з посиланням на оцінки європейських спецслужб писали про можливу нестабільність у російських силових елітах і побоювання щодо загроз для президента РФ Владіміра Путіна.

Натомість речник Кремля поставив під сумнів самі посилання на «європейські спецслужби» та заявив, що заходи безпеки для Путіна є стандартною практикою «для кожного голови держави у світі».

У цих повідомленнях, які вперше з’явилися 4 травня, йшлося про те, що одна з розвідслужб ЄС не виключає можливості внутрішньої напруги в російських елітах або навіть сценарію перевороту за участю колишнього міністра оборони Сергія Шойгу. Водночас незалежного підтвердження цієї інформації немає.