Доходи Росії від експорту викопного палива у квітні, за повідомленнями, сягнули найвищого рівня за останні два з половиною роки попри посилення українських ударів дронами.
За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), зростання відбулося попри скорочення загальних обсягів експорту на 7% порівняно з березнем — у квітні 2026 року Росія в середньому заробляла €734 млн ($862 млн) на день.
Пік експортних доходів був зумовлений зростанням світових цін на енергоносії через перебої з постачанням через Ормузьку протоку після початку війни США та Ізраїлю проти Ірану.
Водночас обсяги експорту російської сирої нафти продовжили скорочуватися через українські удари дронами по нафтовидобувних об’єктах та інфраструктурі. Міністерство оборони України повідомило, що у квітні були уражені 14 російських нафтопереробних заводів і терміналів.
Хто купує російську нафту?
Китай та Індія — дві світові держави, що підтримують тісні зв’язки з Росією, — залишаються найбільшими імпортерами російських енергоносіїв.
За даними CREA, у квітні 2026 року найбільшим покупцем російських енергоносіїв був Китай — на €7,3 млрд ($8,6 млрд), тоді як Індія посіла друге місце з імпортом на €5 млрд ($5,9 млрд).
Далі йшла країна-член НАТО Туреччина з €3 млрд ($3,5 млрд). Саудівська Аравія імпортувала російських нафтопродуктів на €683 млн ($802 млн). Японія зафіксувала різке місячне зростання імпорту російського скрапленого природного газу (СПГ) — на 57%, до €163 млн ($191 млн).
Країни-члени ЄС також продовжували імпорт російських енергоносіїв у квітні 2026 року, що послаблювало ефект підтримки України з боку Європейського Союзу.
Хто серед країн ЄС продовжує фінансувати російський бюджет і чому?
Найбільшим покупцем серед країн ЄС була Франція, яка імпортувала російського СПГ на €413 млн ($485 млн). Бельгія та Іспанія також закупили значні обсяги СПГ — на €363 млн ($426 млн) і €181 млн ($213 млн) відповідно.
Франція, Бельгія та Іспанія користуються можливістю закуповувати російський СПГ до того, як у січні 2027 року набуде чинності повна заборона ЄС на імпорт російського СПГ.
Угорщина та Словаччина також продовжували закупівлі російської нафти й газу. 23 квітня нафтопровід «Дружба» відновив постачання російської нафти — це було однією з умов, за яких Будапешт погодився зняти вето з критично важливого кредиту ЄС для Києва на €90 млрд ($105 млрд).
У квітні 2026 року Угорщина стала другим найбільшим імпортером російських енергоносіїв серед країн ЄС після Франції, закупивши викопного палива з Росії на €380 млн ($446 млн).
Словаччина у квітні імпортувала російських енергоносіїв на €228 млн ($268 млн), зокрема трубопровідного газу на €124 млн ($146 млн) та сирої нафти через нафтопровід «Дружба» — на €104 млн ($122 млн).
Угорщина та Словаччина отримували трубопровідний газ через «Балканський потік», тоді як більшість інших держав ЄС імпортували російський газ морем у вигляді СПГ.
За оцінкою Інституту вивчення війни (ISW), Москва не змогла повною мірою скористатися зростанням доходів через витрати на ремонт і субсидії нафтовим компаніям, які у квітні 2026 року обійшлися Кремлю приблизно у $4,7 млрд.