Депутат Держдуми РФ від Комуністичної партії заявив, що російська економіка не витримає затяжної війни проти України, і закликав якнайшвидше завершити так звану «спеціальну військову операцію».
Ренат Сулейманов зробив цю заяву в інтерв’ю регіональному виданню «Континент Сибір», коментуючи можливі економічні наслідки застою мирних переговорів щодо України.
«Абсолютно очевидно, що економіка не витримає тривалого продовження спеціальної військової операції», — сказав Сулейманов, використавши кремлівський термін для війни проти України.
«Офіційно 40% федерального бюджету йде на оборону та безпеку. Про який розвиток, інвестиції чи капітальні видатки взагалі може йтися?» — додав він.
Занепокоєння через інфляцію та економічний тиск
Сулейманов заявив, що військове виробництво забезпечує робочі місця та зарплати в російському оборонному секторі, але водночас розганяє інфляцію і скорочує фінансування соціальних та інвестиційних програм.
«Танки й снаряди не мають споживчої цінності», — сказав він.
«Економіка їх виробляє, але населення не може їх споживати. Це суцільні витрати».
Він додав, що «якнайшвидше завершення» війни є «просто необхідним».
«Спеціальна військова операція» вже триває довше, ніж Велика Вітчизняна війна», — сказав Сулейманов.
Агентство Bloomberg також нещодавно повідомляло, що Росія стикається з гострим дефіцитом робочої сили у воєнний час, який, на думку економістів, ще роками впливатиме на економіку країни. Причинами дефіциту стали демографічний спад, еміграція, мобілізація та значні втрати на фронті.
Віцепрем’єр РФ Алєксандр Новак у травні заявив, що в країні «практично не залишилося вільних трудових ресурсів», а голова Центробанку Росії Ельвіра Набіулліна назвала дефіцит робочої сили безпрецедентним у сучасній історії Росії.
Наразі Росії бракує близько 1,5 мільйона працівників для стабілізації ринку праці, тоді як російські бізнес-об’єднання прогнозують дефіцит до 3 мільйонів працівників до 2030 року.
За даними Bloomberg, повномасштабне вторгнення Росії в Україну ще більше поглибило кризу, оскільки армія вивела з цивільного ринку праці від 700 до 900 тисяч людей.
Незалежний російський демограф Ігор Єфремов також оцінив, що через еміграцію після 2022 року російський ринок праці втратив ще 300–400 тисяч людей.
Водночас населення працездатного віку в Росії вже багато років стабільно скорочується через демографічний спад, який бере початок ще з економічної кризи 1990-х років. Як повідомляє Bloomberg, кількість працівників віком від 25 до 39 років зменшилася приблизно на 4 мільйони осіб, тоді як частка старших працівників продовжує зростати.
Депутат попередив про післявоєнні виклики для Росії
Сулейманов також висловив занепокоєння щодо викликів, із якими Росія може зіткнутися після завершення війни.
За словами Сулейманова, близько мільйона людей, які нині служать у війську, зрештою повернуться до цивільного життя, що створить проблеми з працевлаштуванням, рівнем зарплат і соціальною адаптацією.
Він також звернув увагу на фінансовий тягар відбудови окупованих українських територій.
«Я бачив Маріуполь у 2022 році та степи Херсонської області у 2023-му, — сказав він. — Там не залишилося ані будинків, ані радянських зрошувальних систем. Відновлення вже почалося. Але все одно будуть потрібні колосальні бюджетні витрати».
Ці заяви пролунали на тлі дедалі помітніших ознак напруження в російській економіці та фінансовій системі. Згідно з нещодавньою оцінкою Служби зовнішньої розвідки України, яка посилається на внутрішній звіт наближеного до Кремля Центру макроекономічного аналізу і короткострокового прогнозування (ЦМАКП), частка проблемних і токсичних активів у банківському секторі Росії вже третій місяць поспіль перевищує міжнародно визнаний кризовий поріг.
За стандартами Міжнародного валютного фонду (МВФ), про системну кризу в банківському секторі йдеться тоді, коли частка проблемних активів перевищує 10% сукупних активів системи.
У звіті ЦМАКП кризу описали як таку, що все ще має «латентний характер», оскільки контрольовані державою російські банки приховують дефолти та реструктуризують проблемні корпоративні борги, аби запобігти ширшій паніці.
У документі також попереджають, що ліквідність російського корпоративного сектору стрімко погіршується. Майже половина російських підприємств назвали серйозні затримки платежів з боку бізнес-партнерів головною загрозою на середину 2026 року, що підвищує ризик хвилі дефолтів по всій економіці.
Президент України Володимир Зеленський у понеділок заявив, що українські далекобійні удари також за останні місяці скоротили обсяги російської нафтопереробки на 10% і змусили енергетичні компанії консервувати свердловини.
За його словами, дефіцит бюджету Росії вже перевищив річні прогнози, а «Путін веде Росію до банкрутства».
Водночас, попри нещодавнє пом’якшення санкцій США, яке дозволило Росії отримувати прибутки від своїх нафтових активів, українські внутрішні «далекобійні санкції», схоже, мають більш безпосередній ефект. Фізично виводячи з ладу нафтопереробні заводи, призначені для переробки цих ресурсів, кампанія українських далекобійних ударів посилює тиск на воєнний бюджет Кремля.