Казахстан не буде виконувати судове рішення, яке дозволяє українському державному «Нафтогазу» стягнути з російського «Газпрому» $1,4 млрд, повідомив міністр юстиції Єрлан Сарсембаєв.
Як повідомлялося у понеділок, суперечка виникла через порушення контракту на транзит газу між «Нафтогазом» і «Газпромом» після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
У червні 2025 року Федеральний арбітражний суд Швейцарії ухвалив рішення на користь «Нафтогазу», присудивши українській компанії $1,4 млрд компенсації.
У четвер суд Міжнародного фінансового центру «Астана» (AIFC) визнав рішення міжнародного арбітражу, відкривши «Нафтогазу» можливість домагатися стягнення активів «Газпрому» в Казахстані.
Втім, Сарсембаєв заявив, що Казахстан не стане «транзитною платформою» для виконання рішень, які юридично не пов’язані з країною.
«Правові механізми Казахстану не передбачають розгляду спорів, які не належать до його юрисдикції», — сказав він, додавши, що рішення суду AIFC «не виконуватиметься на території Казахстану».
За словами міністра, суд AIFC може розглядати лише ті спори, які обидві сторони добровільно погодилися передати до його юрисдикції.
Він зазначив, що «Газпром» не був зареєстрований як учасник системи AIFC, спірна угода не підпадала під юрисдикцію центру, а жодна зі сторін не погоджувалася на розгляд справи саме в цьому суді.
Сама суперечка виникла через відмову «Газпрому» повністю оплачувати послуги транзиту газу за угодою між Росією та Україною про транзит газу 2019 року, яка діяла до 1 січня 2025 року.
У травні 2022 року російські окупаційні сили вивели з ладу газовимірювальну станцію «Сохранівка».
«Нафтогаз» продовжив транзит через точку входу «Суджа», однак «Газпром» перестав повністю оплачувати послуги, порушивши умови контракту. У вересні 2022 року «Нафтогаз» розпочав арбітражний процес у Швейцарії за правилами Міжнародної торгової палати.
У червні 2025 року арбітраж ухвалив остаточне рішення, визнавши «Газпром» повністю відповідальним і зобов’язавши компанію виплатити заборгованість за транзит, а також відсотки й арбітражні витрати. У січні 2026 року Федеральний суд Швейцарії відхилив апеляцію «Газпрому», остаточно підтвердивши чинність цього рішення.
Оскільки «Газпром» відмовився виконувати його добровільно, «Нафтогаз» розпочав міжнародну кампанію зі стягнення активів у різних юрисдикціях. Інтереси української компанії у справі в Казахстані представляють юридичні фірми ADL Disputes і Wikborg Rein.
Раніше державний «Ощадбанк» домігся арешту російських активів у Франції на суму близько €87 млн ($99 млн) у межах виконання рішення про компенсацію збитків, завданих Росією через експропріацію активів банку в анексованому Криму.
У 2018 році Арбітражний трибунал у Парижі ухвалив рішення на користь «Ощадбанку» у справі проти Російської Федерації. Після анексії Криму у 2014 році Росія незаконно експропріювала активи банку на півострові — приміщення та борги бізнес-структур, пов’язаних із сонячною енергетикою.
Суд зобов’язав Росію виплатити українському банку понад $1,1 млрд компенсації за збитки, завдані незаконною експропріацією.