Міністр закордонних справ Естонії Маргус Тсахкна закликає Європейський Союз сфокусуватися на забезпеченні повноцінного інтеграційного процесу для України з метою відкриття всіх шести переговорних кластерів щодо вступу вже до червневого саміту.
Про це повідомляє видання ERR.
Що завадило б Україні в разі прийняття плану Мерца?
Нещодавно німецький канцлер Фрідріх Мерц виступив із ініціативою надати Києву статус асоційованого члена ЄС без права голосу на період, поки триватиме переговорний процес щодо вступу.
Ідея Мерца передбачає, що Україна зможе делегувати свого єврокомісара без права голосу до Єврокомісії, відправляти представників до Європарламенту, а також поетапно долучатися до фінансування з бюджету ЄС.
Втім, практика «асоційованого членства» в Євросоюзі наразі відсутня. Раніше блок підписував із країнами-претендентами угоди про асоціацію — схожий документ Естонія уклала ще у 1995 році, що дозволило створити правове підґрунтя для її подальшої інтеграції.
Естонський міністр наголошує, що наразі ЄС має концентруватися виключно на кроках, які гарантують Україні статус повноправного члена, і першим таким кроком має стати відкриття у червні всіх шести переговорних блоків.
Чому Естонія вважає червневий саміт вирішальним для розширення ЄС?
Тсахкна також зауважив, що озвучена ідея німецького канцлера не є новою — її вже обговорювали понад два роки тому, коли Будапешт повністю блокував будь-які рішення ЄС щодо розширення блоку.
«Сьогодні обставини змінилися, адже в Угорщині діє новий уряд. Наша чітка позиція та рекомендація партнерам — рухатися за заздалегідь затвердженим планом розширення.
Це означає, що до червневого засідання Ради ЄС мають бути відкриті всі шість переговорних розділів як для України, так і для Молдови. Створення паралельних “альтернативних шляхів” лише заважатиме, тому ми закликаємо інші країни зосередитися саме на здобутті Києвом повноправного членства», — заявив Тсахкна.
Що гальмує переговори з Києвом?
Водночас у Таллінні визнають, що спрогнозувати точні терміни завершення переговорів із Києвом наразі проблематично.
За словами дипломата, це питання є надто політизованим через наявність складних треків, зокрема тих, що стосуються аграрного сектору, свободи пересування робочої сили та майбутнього перерозподілу бюджету ЄС після приєднання України.
Зі свого боку, керівник комітету із закордонних справ парламенту Естонії Марко Міхельсон підкреслив, що ні Таллінн, ні Київ не зацікавлені в компромісному статусі асоційованого члена Євросоюзу для України.
Наостанок Міхельсон додав, що головним завданням на сьогодні залишається офіційний запуск переговорного процесу вже наступного місяця.