27 травня до Києва прибула місія Міжнародного валютного фонду, щоб розпочати перший перегляд програми розширеного фінансування України — ключової програми фінансування, яка сигналізує іншим донорам про те, чи є ця країна надійним партнером.
Позитивні рішення МВФ слугують підтвердженням зобов’язань України для інших донорів та кредиторів, які також надають Україні фінансування.
Місія на чолі з Ґевіном Ґреєм проведе переговори з українськими посадовцями та іншими зацікавленими сторонами. У пресрелізі цитується постійна представниця МВФ в Україні Присцилла Тоффано: «Обговорення стосуватимуться макроекономічної політики та ключових структурних реформ».
Перший перегляд є найпершою оцінкою дотримання Україною умов, пов’язаних із новою чотирирічною програмою EFF на суму 8,1 млрд доларів, затвердженою Радою директорів МВФ 26 лютого 2026 року. Успішне завершення перегляду відкриває доступ до траншу в розмірі 685,5 млн доларів, запланованого на 1 червня.
Що Україна виконала, а що ні
На момент прибуття місії Україна не вклалася в кінцевий термін прийняття повного пакету податкових заходів на 2026–2027 роки. Верховна Рада України відмовляється голосувати за ці законопроєкти, і це може поставити під загрозу виділення траншу МВФ для України. Останнє також може спричинити ланцюговий ефект щодо фінансової допомоги від інших донорів, ставлячи під ризик допомогу, необхідну для підтримки невійськових витрат України.
За день до початку роботи місії Верховна Рада України не ухвалила поправки до законопроєкту № 12360, який передбачав введення ПДВ на посилки з-за кордону вартістю до 150 євро (176 доларів) — голосування з цього питання відкладалося з моменту запуску програми.
Продовження військового збору, що вимагає його збереження після закінчення воєнного стану, було схвалене парламентом і підписане президентом Володимиром Зеленським. Законопроєкт про імплементацію директиви ЄС DAC7, який зобов’язує цифрові платформи, такі як Uklon, Bolt та OLX, повідомляти податкові органи про доходи користувачів, пройшов перше читання, але був відправлений на доопрацювання перед остаточним голосуванням.
Найбільш суперечливий захід — ПДВ для Фізичних Осіб-Підприємців (ФОПів), які заробляють понад 4 млн грн (90 900 дол.) на рік, — не був схвалений Кабінетом Міністрів і не зареєстрований у парламенті. Після тиску з боку бізнес-асоціацій та законодавців МВФ на своїх Весняних зустрічах у квітні дав зрозуміти, що визнає цю пропозицію делікатною та готовий обговорювати альтернативні заходи щодо доходів перед ухваленням бюджету на 2027 рік.
Джерело, обізнане з перемовинами, повідомило Kyiv Post, що ПДВ для приватних підприємців не скасоване, але формат і терміни, як очікується, зміняться, а деталі будуть опрацьовані під час цієї місії.
Тоді депутати розповідали Kyiv Post, що у фракції президента немає навіть базового переліку законопроєктів, пов’язаних із міжнародними зобов’язаннями України.
«У депутатів немає навіть переліку ключових законопроєктів, пов’язаних із міжнародними зобов’язаннями України, і чіткого розуміння того, що вони передбачають», — заявила депутатка від «Голосу» Юлія Сірко в інтерв’ю Kyiv Post у лютому.
У розмові з Kyiv Post на полях Весняних зустрічей у квітні директор Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер зазначив, що МВФ є технічним радником і вирішення цього питання не входить до його компетенції. «Що стосується реалізації програми, іноді це буває важко і трапляються складні моменти, але їх потрібно долати. … Організація роботи парламенту не є завданням МВФ, — сказав він. – Це глибоко демократичний процес, у якому уряд і парламент мають діяти спільно».
Що Україна має зробити для виконання критеріїв МВФ протягом цього літа
Окрім податкового законодавства, до кінця червня Україна має подати поправки до Податкового кодексу, які приведуть правила трансфертного ціноутворення у відповідність до стандартів ОЕСР та імплементують статтю 4 директиви ЄС про боротьбу з ухиленням від оподаткування (ATAD); затвердити оновлену стратегію щодо державних банків, яка враховує цілі приватизації; впровадити систему нагляду за ризиками третіх сторін у фінансовому секторі; доручити Національному агентству з питань запобігання корупції видати нові нормативні акти, що встановлюють систему перевірки декларацій про доходи високопосадовців у сферах підвищеного ризику на основі оцінки ризиків.
До кінця липня уряд повинен опублікувати технічний аналіз витрат на квазіфіскальну діяльність у сферах електроенергії, газу та опалення – тарифи на комунальні послуги в Україні наразі є фіксованими і їх необхідно перевести на ринкове ціноутворення.
Тепер місія Ґрея повинна буде визначити, чи достатньо