Витрати Росії на війну проти України цього року можуть перевищити передбачені бюджетом показники на 2 трлн рублів ($28 млрд), повідомляє Financial Times із посиланням на внутрішній урядовий документ.
Опублікований у п’ятницю, 29 травня, матеріал Financial Times ґрунтується на листі міністра фінансів РФ Антона Сілуанова, який той надіслав уряду в лютому. У ньому він попереджав, що зростання воєнних видатків дедалі сильніше тисне на федеральний бюджет.
Згідно з документом, Росія може бути змушена заморозити заплановані витрати в інших сферах, щоб покрити зростаючі витрати на війну.
Попередження пролунало на тлі того, що Москва заклала 16,84 трлн рублів ($238 млрд) на оборону та безпеку в бюджеті на 2026 рік — майже 40% усіх державних видатків.
Дефіцит бюджету вже перевищив річний план
Як повідомляє Financial Times, спочатку Росія прогнозувала дефіцит бюджету на весь 2026 рік на рівні 3,8 трлн рублів ($53 млрд).
Однак лише за перші чотири місяці року дефіцит сягнув 5,9 трлн рублів ($82 млрд), що відповідає приблизно 2,5% ВВП. Це найбільший бюджетний розрив від початку повномасштабного вторгнення Кремля в Україну.
Згідно з листом, у лютому Мінфін РФ оцінював безпосередній дефіцит фінансування, спричинений додатковими воєнними витратами, у 2 трлн рублів ($28 млрд). Водночас за несприятливого сценарію впродовж 2027–2028 років ця сума може зрости до 4 трлн рублів ($56 млрд).
Щоб зменшити тиск на бюджет, Сілуанов, за повідомленнями, запропонував уряду заморозити цього року 2,9 трлн рублів ($40 млрд) запланованих видатків.
Документ свідчить, що до 2028 року обсяг необхідних скорочень може зрости до 7,1 трлн рублів ($99 млрд), якщо воєнні витрати й надалі збільшуватимуться.
Воєнні витрати — головний пріоритет
У матеріалі зазначається, що фінансове становище Кремля тимчасово покращилося завдяки зростанню цін на нафту на тлі війни між Іраном та Ізраїлем. Вартість нафти вперше з 2022 року перевищила позначку $100 за барель.
Втім, як пише Financial Times, додаткових доходів від енергоресурсів навряд чи вистачить, щоб повністю компенсувати дедалі більші витрати Росії на ведення війни.
Колишня співробітниця Центрального банку Росії Александра Прокопенко заявила, що лист Сілуанова демонструє, наскільки воєнні видатки стали визначальним пріоритетом бюджетної політики Москви.
«Цей документ свідчить, що витрати на війну для влади важливіші за все інше», — сказала Прокопенко.
Попри стабільні доходи від енергоресурсів і збереження високих темпів військового виробництва, російська воєнна економіка стикається зі зростаючими фінансовими труднощами. Ці заяви пролунали на тлі все помітніших ознак напруження в російській економіці та фінансовій системі.
Згідно з нещодавньою оцінкою Служби зовнішньої розвідки України, яка посилається на внутрішній звіт прокремлівського Центру макроекономічного аналізу та короткострокового прогнозування (ЦМАКП), частка проблемних і токсичних активів у банківському секторі Росії вже третій місяць поспіль перевищує міжнародно визнаний кризовий поріг.
За стандартами Міжнародного валютного фонду, банківська система вважається такою, що перебуває в системній кризі, коли частка проблемних активів перевищує 10% сукупних активів сектору. У звіті ЦМАКП зазначається, що криза досі має «латентний характер», а контрольовані державою російські банки приховують масштаби неплатежів і реструктуризують проблемну корпоративну заборгованість, щоб не допустити поширення панічних настроїв.
У звіті також йдеться про стрімке погіршення ліквідності російського корпоративного сектору. За наявними даними, майже половина російських компаній назвали серйозні затримки платежів з боку контрагентів головною загрозою на середину 2026 року, що створює дедалі більші ризики ланцюгових неплатежів в економіці.
У понеділок президент Володимир Зеленський заявив, що українські далекобійні удари останніми місяцями також скоротили обсяги нафтопереробки в Росії на 10% і змусили енергетичні компанії зупиняти свердловини. За його словами, дефіцит російського бюджету вже перевищив показники, заплановані на весь рік, а «Путін веде Росію до банкрутства».
Попри те, що нещодавні послаблення санкційного режиму США за адміністрації Трампа дозволили Росії отримувати доходи від нафтових активів, українські «далекобійні санкції» схоже, мають значно відчутніший вплив. Фізично виводячи з ладу нафтопереробні заводи, призначені для переробки цих ресурсів, українська кампанія глибоких ударів створює додатковий тиск на здатність Кремля фінансувати війну.