Паливна криза в Росії загострюється на тлі безперервних українських ударів по нафтопереробній інфраструктурі, а нестача бензину та дизеля вже відчувається в столичному регіоні.
Які саме ліміти на продаж пального почали запроваджувати?
Як повідомляє видання The Moscow Times, на автозаправках у Новій Москві почали з’являтися оголошення про обмеження продажу бензину до 60 літрів на одного покупця, а дизельного пального — до 100 літрів.
«Такий порядок відпуску пального діятиме до подальшого повідомлення», — йдеться в матеріалі.
Раніше в окупованому Криму також запровадили обмеження на продаж бензину марки АІ-95 — не більше 20 літрів в одні руки. Подібні заходи вже діють і в інших окупованих Росією районах України, зокрема в Запорізькій та Донецькій областях.
Призначена Росією окупаційна влада Севастополя навіть запровадила талони на дизельне пальне, а згодом оголосила про «тимчасовий» дефіцит бензину марок АІ-92 та АІ-95.
На скільки зросли роздрібні ціни на бензин і дизель на московських АЗС?
Тим часом ціни на пальне на московських АЗС продовжують зростати.
За даними Московської паливної асоціації, минулого тижня дизельне пальне знову суттєво подорожчало, тоді як ціни на бензин також помітно зросли.
Середня ціна дизельного пального в Москві за тиждень піднялася на 56 копійок за літр — до 78,49 рубля за літр. Бензин марки АІ-92 подорожчав на 24 копійки — до 64,67 рубля за літр, а АІ-95 — на 35 копійок, до 71,46 рубля за літр.
За даними асоціації, головним чинником зростання роздрібних цін стало підвищення вартості пального на АЗС приватної компанії NeftMagistral.
Там бензин марки АІ-92 подорожчав на 3 рублі — до 67,4 рубля за літр, тоді як ціни на АІ-95 і дизельне пальне зросли на 5 рублів — до 76,29 і 83,68 рубля за літр відповідно.
Скільки результативних атакздійснила Україна протягом травня?
За підрахунками Bloomberg, у травні Україна завдала рекордної від початку повномасштабної війни кількості ударів по російських нафтопереробних заводах — 16 протягом одного місяця. Ще понад десять атак були спрямовані на нафтопроводи, паливні сховища та експортні порти.
Крім того, на тлі дедалі більшого навантаження на внутрішній ринок пального, яке пов’язують з українськими ударами по нафтовій інфраструктурі, Росія в понеділок запровадила заборону на експорт авіаційного пального.
Обмеження діятимуть із 1 червня до 30 листопада, за винятком окремих випадків. Російська влада заявила, що цей крок має на меті забезпечити стабільність внутрішнього ринку пального.
Очікується, що заборона не матиме суттєвого впливу на Європу. Як повідомляє Reuters, більшість російського експорту авіаційного пального залізницею спрямовується до країн Центральної Азії, зокрема Казахстану, Киргизстану, Таджикистану та Узбекистану.
Це рішення стало продовженням раніше запроваджених обмежень на експорт бензину. У грудні 2025 року Москва ввела заборону, яка діяла до 28 лютого 2026 року та поширювалася на всіх експортерів, включно з виробниками.
Згодом дію цих обмежень продовжили, і наразі вони мають залишатися чинними щонайменше до кінця липня.
Останніми місяцями Україна посилила удари по російській нафтовій інфраструктурі, атакуючи нафтопереробні заводи, насосні станції та інші об’єкти енергетичного сектору.
Яку частку нафтопереробних потужностей втратила Росія?
Станом на середину травня Генеральний штаб ЗСУ повідомляв, що лише за цей місяць було уражено 10 російських НПЗ, з яких шість були змушені призупинити роботу. Президент Володимир Зеленський заявив, що ці атаки скоротили російські потужності з переробки нафти приблизно на 10%.
Імовірно, цей показник відтоді зріс, оскільки удари тривали й надалі, а великі підприємства, зокрема Ярославський і Пермський нафтопереробні заводи, за повідомленнями, зазнавали повторних атак упродовж кількох днів.
Водночас Росії не вдалося повною мірою скористатися зростанням світових цін на нафту, спричиненим перебоями на ринку через війну США та Ізраїлю проти Ірану, а також загрозами для судноплавства через Ормузьку протоку — маршрут, через який проходить близько третини світових поставок нафти.
За даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), у квітні доходи Росії від продажу нафти в середньому становили 734 млн євро ($862 млн) на день — це найвищий показник за останні два з половиною роки.
Попри це, обсяги експорту продовжували скорочуватися через пошкодження інфраструктури та експортних об’єктів.
За оцінкою Інституту вивчення війни (ISW), зростання витрат на ремонт і державні субсидії енергетичним компаніям, імовірно, нівелювали значну частину додаткових доходів, що лише у квітні 2026 року коштувало Кремлю приблизно $4,7 млрд.