Цієї осені в Росії може бути оголошена нова мобілізація через скрутне становище на фронті, провал зимово-весняного наступу та значні втрати. Про це заявив депутат Думи Андрєй Гурульов, колишній член Комітету з питань оборони та безпеки.
«Зараз за лаштунками та у вищих ешелонах влади активно обговорюється необхідність нової масштабної мобілізації, — написав він у Telegram. – Поінформовані люди кажуть, що принципове рішення з цього питання вже прийняте, і мобілізація відбудеться восени».
За його словами, зимово-весняна кампанія Росії не дала тих результатів, «яких ми всі очікували».
«Настало літо, а наступ фактично зупинився. Спеціальна військова операція остаточно перетворилася на жорстокий пат», — написав Гурульов.
Однак він вважає, що таке рішення «не призведе до прориву», якщо не буде вирішена проблема українських дронів, які «розбирають піхоту» на підступах, не даючи штурмовим групам «підняти голову», і «буквально завалюють» як лінію фронту, так і безпосереднє тилове забезпечення.
«На фронті потрібні люди, але будьмо чесними: якщо ми просто мобілізуємо чоловіків і відправимо їх на передову, не вирішивши проблему ворожих дронів, це не призведе до жодного прориву. Ми просто побачимо в рази більше втрат».
Гурульов також звернув увагу на ситуацію в Криму, де виник дефіцит пального, а також на атаки дронів на так звану «трасу Новоросія», яка слугує ключовим маршрутом постачання на півострів.
«Дехто вважає, що Крим — це лише курорт. Ні. Сьогодні це прифронтовий регіон, і підходи до його безпеки мають бути суворими та військовими, — написав він. – Ворог діє нахабно, намагаючись відрізати півострів і наші південні угруповання від постачання палива».
Гурульов зазначив, що Росія повинна реорганізувати своє управління та «притягнути до відповідальності винних у провалах на трасі «Новоросія», щоб інші навіть не думали нехтувати такими питаннями».
«Якщо ми хочемо перемогти, нам потрібно приймати рішення і суворо їх виконувати. Але цього поки що не відбувається. І це триває роками, а це означає, на жаль, що ситуація тільки погіршуватиметься», — підсумував Гурульов.
Лондонський Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS) раніше писав про можливість нової мобілізації в Росії.
У своєму звіті «Майбутня криза в політичній економіці Росії» інститут зазначив, що поточне фінансування військових операцій та поповнення сил, які воюють в Україні, майже вичерпалося, і що Кремль стоїть перед «фундаментальним вибором» — або скоротити свої військові амбіції, або значно збільшити вимоги до економіки та суспільства.
Другий варіант, на думку IISS, може включати поновлення мобілізації, закриття кордонів, обмеження мобільності робочої сили (включно з примусовою працею на підприємствах оборонної промисловості) та перехід до «повністю мілітаризованої економіки» з більшою часткою державної власності та ціновим контролем.
У лютому експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) написали, що Кремль, можливо, готує суспільство до нової «часткової мобілізації».
Як на можливі ознаки таких підготовчих заходів вони вказали на прийняті наприкінці минулого року нові закони про використання резервістів і цілорічний призов.
Вони також зазначили, що обмеження щодо інтернету та месенджерів можуть свідчити про підготовку до посилення внутрішнього контролю, оскільки посилення цензури може використовуватися для придушення невдоволення громадськості.
Тим часом представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР) Андрій Юсов заявив, що мобілізація в Росії триває безперервно, але її масштаби вже не достатні для компенсації втрат.
На форумі «Архітектура безпеки», що відбувся у понеділок, 1 червня, Юсов сказав:
«Рекрутингова робота, мобілізаційні заходи на Росії не зупинялися весь період повномасштабного вторгнення і зараз продовжуються. Разом зі спробами залучати іноземних найманців, Росія також пробує нарощувати роботу і в цьому напрямку. Для чого їм нові люди? Все логічно: втрати треба компенсувати, і масштаби рекрутингу ледь покривають втрати на полі бою».
Юсов додав, що це є додатковим викликом для Кремля та російських військових, які шукають рішення:
«І вже недостатньо лише мобілізовувати по тюрмах, вже недостатньо мобілізовувати і, умовно, штрафників. Тобто, така криза для Путіна наростає, і очевидно, що вони будуть вживати додаткових заходів».
Після засідання Генерального штабу України наприкінці травня президент Володимир Зеленський заявив, що Україна взяла до відома плани Росії мобілізувати 100 000 військових і посилить власні сили на Чернігівсько-київському напрямку.
Зеленський зазначив, що, за оцінками України, Росія поки що не має можливості провести таємну мобілізацію такого масштабу. Натомість Москва може вдатися до «політичних рішень іншого формату», зокрема до кроків, подібних до її нещодавніх дій щодо Придністров’я в Молдові.
Зеленський також зазначив, що Україна готується розширити свої «далекобійні санкції» – кампанію ударів по цілях у глибокому тилу Росії, яка вже зменшила здатність Москви продовжувати війну.
«Україна обов’язково захищатиметься», — сказав він, додавши, що пріоритетом Києва є зміцнення оборони країни та запобігання будь-яким потенційним сценаріям Кремля щодо розширення війни через північ України.
Наприкінці травня російські громадяни все частіше повідомляли про отримання «мобілізаційних розпоряджень».
Дані пошукових запитів, на які посилається The Moscow Times, а також юридичні та правозахисні групи вказують на різке зростання занепокоєння щодо цієї практики в останні місяці.
Google Trends показав сплеск пошукових запитів «мобілізаційне розпорядження», який почався наприкінці березня і досяг піку на початку квітня.
Найпопулярнішими пошуковими запитами стали «отримано мобілізаційне розпорядження», «як довго дійсне мобілізаційне розпорядження» та «червоне мобілізаційне розпорядження». Yandex зафіксував ще різкіше зростання: кількість пошукових запитів збільшилася з менш ніж 10 000 у січні до близько 40 000 у квітні.
Мобілізаційне розпорядження — це офіційний документ, виданий місцевими призовними комісіями, який додається до військового посвідчення. У ньому викладено інструкції для резервістів на випадок загальної мобілізації, включно з місцем явки, документами та призначенням до підрозділів. Хоча це не означає негайної відправки в армію, це ставить осіб у резерв, який може бути швидко активований.
Учасники проєкту проти призову «Заклик до совісті» заявили у квітні, що резервістів дедалі частіше викликають під приводом «уточнення військових даних», причому на деяких, як стверджується, чинять тиск, щоб вони прийняли мобілізаційні розпорядження, вступили до резервних підрозділів або підписали контракти.
Місцеві органи влади також почали публікувати повідомлення. У березні чиновники в Новороманово в Алтайському краї опублікували списки, в яких чоловікам з військовими посвідченнями наказувалося з’явитися для отримання мобілізаційних розпоряджень. Подібні повідомлення з’явилися також у Новосибірській та Челябінській областях.