На засіданні Ради Безпеки ООН у понеділок, 30 червня, Китай закликав Україну та Росію «якнайшвидше» поновити мирні переговори та ще раз підтвердив свою підтримку негайного припинення вогню.
Виступаючи на засіданні, заступник постійного представника Китаю при ООН Сунь Лей закликав обидві сторони повернутися до переговорів і продемонструвати політичну волю, необхідну для досягнення мирного врегулювання відповідно до принципів Статуту ООН.
«Китай продовжує закликати до негайного припинення вогню та поновлення мирних переговорів», — сказав Сунь, наголосивши, що зусилля з пошуку дипломатичного вирішення слід розпочати без зволікань.
Він додав, що гуманітарні наслідки війни продовжують погіршуватися, а основний тягар бойових дій лягає на цивільне населення.
Пекін знову закликав до переговорів
За словами Суня, Китай вважає, що дипломатія залишається єдиним реальним шляхом до припинення війни, і закликав як Росію, так і Україну без зволікань поновити прямий діалог.
Останній раунд переговорів за участі України, Росії та США відбувся в Женеві 17 лютого. Пізніше Росія заявила, що переговорний процес зайшов у глухий кут на тлі ескалації напруженості навколо Ірану.
Китай послідовно позиціонує себе як нейтральну сторону у війні Росії проти України, закликаючи до політичного врегулювання.
Найбільш значущу спробу виступити посередником Пекін зробив у 2024 році, відправивши свого спеціального представника з питань Євразії Лі Гуя в турне в рамках «човникової дипломатії». Це турне не призвело до жодних суттєвих кроків у напрямку деескалації.
Китай ніколи не засуджував повномасштабне вторгнення Росії і продовжує зміцнювати економічні та дипломатичні зв’язки з Москвою.
Західні уряди та розвідувальні служби неодноразово звинувачували Китай у наданні непрямої підтримки воєнним діям Росії через торгівлю, фінансову співпрацю та дипломатичну підтримку.
Офіційні особи також заявляли, що китайські компанії продовжують постачати Росії товари подвійного призначення, зокрема мікроелектроніку, верстати, оптичне обладнання, дрони та їхні компоненти, а також комунікаційні технології, які можуть підтримувати оборонну промисловість Москви.
На одному з записів телефонної розмови, що відбулася у квітні, було чутно, як чиновники російського міністерства підтверджували, що Китай постачає «90 відсотків» електроніки для дронів.
Пекін заперечує надання військової допомоги Росії та висловив протест проти санкцій ЄС, накладених на приватні китайські компанії за постачання Москві своєї продукції.