У неділю, 19 липня, протести проти звільнення міністра оборони Михайла Федорова тривали по всій Україні вже четвертий день.
Після відставки Федоров звинуватив головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського в розколі суспільства та перешкоджанні реформам. Він підтвердив, що саме їхній конфлікт став головною причиною його звільнення.
Українці вийшли на вулиці з вимогою повернути Федорова на посаду. Водночас, за повідомленнями ЗМІ, станом на другу половину дня понеділка він відмовився від інших посад, запропонованих президентом Володимиром Зеленським.
Плакат із написом «Data-driven реформи — так, кавьор-driven управління — ні». Другий вислів критикує управління «з начальницького кабінету», коли рішення спускають згори без урахування реальної ситуації на місцях.
За шість місяців на посаді міністра оборони Федоров зосередився на подоланні бюрократії у відомстві. Серед його помітних досягнень — відключення російських військових від Starlink і початок ефективної кампанії українських ударів безпілотниками по російських нафтових і логістичних об’єктах.
Після відставки Федоров заявив, що одним із завдань, яких він не встиг виконати в Міноборони, було завершення реформи, покликаної зробити закупівлі озброєння цілком прозорими.
Прихильники Федорова вважають, що саме завдяки йому Україна останнім часом змогла завдати відчутної шкоди нафтовій галузі та логістиці Росії. До призначення в Міноборони він очолював цифрову трансформацію України, а на посаді міністра значно розширив застосування та закупівлю безпілотників.
Плакат із написом «У війську люди — не матеріал». Реформаторський підхід Федорова суперечив традиційнішим поглядам Сирського на ведення війни. Гасла протестувальників свідчать і про те, як, на думку українців, країна має вести боротьбу за своє виживання.
Сирський, який у лютому 2024 року змінив Валерія Залужного на посаді головнокомандувача ЗСУ, в очах частини українців залишається командиром радянської військової школи. Його підхід пов’язують із війною на виснаження, за якої втрати особового складу вважають прикрою, але неминучою складовою бойових дій.
Один із протестувальників тримає плакат із написом «Влада не бачить, не чує, не говорить», а інший, праворуч, — карикатуру на Сирського з написом «Давай, давай, ябош своїх».
Другий плакат, імовірно, відсилає до скандалів навколо можливого замовчування проблем у війську. Такі звинувачення, зокрема, висував активіст і радник Федорова Сергій Стерненко.
У 2024 році Стерненко заявив, що за наказом Сирського один із територіальних центрів комплектування оголосив його в розшук через критику підходів головнокомандувача до ведення війни.
Учасниця протесту з немовлям тримає плакат із написом «Досить давати в штангу» — доволі прямий вияв невдоволення деякими політичними рішеннями української влади.
Нинішні протести відбулися менш ніж за рік після іншої масштабної акції, яка пройшла на тому самому місці. Тоді люди виступили проти спроби влади обмежити незалежність українських антикорупційних органів.
Уряд ухвалив закон, який, за словами критиків, позбавляв антикорупційні органи незалежності, розширюючи повноваження Офісу Генерального прокурора щодо їхньої діяльності. Після масштабного суспільного обурення це рішення скасували.
Ті події призвели до значних кадрових змін в уряді. Майже рівно за рік країна знову зіткнулася з урядовими перестановками та політичною кризою — цього разу через звільнення Федорова.