У вівторок в Ірландії розпочнеться зустріч міністрів оборони та закордонних справ країн ЄС. Вони обговорять, як посилити українську ППО. Водночас у Європі зростає занепокоєння через спроби Росії дестабілізувати країни, які підтримують Київ.
Москва користується тим, що запаси ракет американського виробництва для української ППО вичерпуються, і посилює удари по країні. Київ у відповідь завдає далекобійних ударів по російській інфраструктурі.
«Росія атакує Україну дедалі жорстокіше», — сказав на умовах анонімності один із посадовців ЄС.
У вівторок зустрінуться міністри оборони, а в середу переговори проведуть міністри закордонних справ. Очікується, що міністри оборони також поспілкуються з новим виконувачем обов’язків міністра оборони України Євгенієм Хмарою.
Однак можливостей різко наростити постачання Україні вкрай необхідних ракет-перехоплювачів, схоже, майже немає. ЄС може хіба що тиснути на європейські країни, які ще мають такі ракети, та закликати Японію, Південну Корею й інших партнерів передати більше.
Поки Кремль посилює повітряні атаки на Україну, в Європі зростають побоювання, що Москва намагається відвернути увагу від проблем на фронті й для цього активізує свої операції в європейських країнах.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що його країна дедалі частіше «стає мішенню гібридних атак». У серпні в аеропорту Лейпцига — важливому вузлі військових перевезень — виявили безпілотник із вибухівкою.
Берлін ще не звинуватив Росію офіційно, однак чітко дав зрозуміти, що підозрює саме Москву.
Побоювання щодо намірів Росії лише посилилися після того, як минулого тижня директор ЦРУ Джон Реткліфф несподівано прибув до Москви. За даними американських ЗМІ, він застеріг Росію від нападу на будь-яку країну НАТО.
Посадовці ЄС наголошують, що не бачать ознак підготовки Москви до військового нападу найближчим часом. Водночас у ЄС готуються до подальших російських провокацій, які не переростатимуть у відкритий конфлікт.
«Ми бачимо, що ці гібридні, а подекуди вже й не зовсім гібридні атаки тривають. Ми виходимо з того, що так буде й надалі», — сказав посадовець ЄС.
Мерц заявив, що винні в інцидентах у Німеччині «заплатять за це». Однак Європі досі не вдається ефективно протидіяти кампанії диверсій і втручання, за якою, на думку європейських посадовців, стоїть Москва.
Санкції, заморожені активи та реформи
Окрім активнішого обміну розвідданими та тіснішої співпраці між правоохоронцями, ЄС хоче збільшити підтримку України й посилити санкційний тиск на Москву. У Брюсселі вважають, що це підвищить ціну війни для Кремля.
Євросоюз пропонує поширити санкції ще на 1600 компаній та осіб. Вони мають поповнити й без того чималий список тих, проти кого ЄС запровадив обмеження через війну.
У ЄС також повернулися до питання про використання близько 200 млрд євро (235 млрд доларів) заморожених активів російського Центробанку для фінансування України.
Торік ініціативу заблокувала Бельгія, де зберігається більшість цих активів. Натомість Києву запропонували кредит обсягом 90 млрд євро коштом самого ЄС.
Утім, уже зараз є сумніви, що цієї суми вистачить на два роки, як планувалося. Тож рано чи пізно Євросоюзу, можливо, все ж доведеться знайти спосіб використати заморожені російські кошти.
«Ціна війни зростає щодня, адже російські атаки не вщухають», — написали минулого тижня у спільному листі міністри закордонних справ Нідерландів, Польщі, Іспанії та Швеції.
На заздалегідь заплановану зустріч до Ірландії, яка нині головує в Раді ЄС, також приїдуть новий міністр закордонних справ Великої Британії Ед Мілібенд і міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
Попри кризи, що вирують у різних частинах світу — від України до Ірану, — міністри ЄС планують обговорити й реформу європейської дипломатії. Вони шукатимуть способів зробити її дієвішою за умов загострення міжнародного протистояння.
Одні країни пропонують реорганізувати дипломатичну службу ЄС, яку очолює головна дипломатка блоку Кая Каллас. Інші заперечують, що зараз не час для інституційних перестановок. На їхню думку, 27 державам-членам варто зосередитися на кращому узгодженні своїх позицій.