Білорусь дедалі активніше поглиблює відносини з державами та режимами, які перебувають під міжнародними санкціями, ізоляцією або зазнають критики через репресії та злочини проти власного населення.
Про це пише Служба зовнішньої розвідки України.
За останній місяць Мінськ продемонстрував особливу активність у контактах із Північною Кореєю, афганським Талібаном та військовою владою М’янми. Така дипломатична переорієнтація відбувається на тлі фактичної втрати білоруським режимом можливості підтримувати повноцінні відносини з традиційними західними партнерами.
Чому Білорусь зближується з Північною Кореєю?
Одним із найпоказовіших сигналів стало повідомлення білоруського міністра закордонних справ Максима Риженкова про підготовку безвізового режиму з Північною Кореєю.
Білоруський чиновник позитивно охарактеризував КНДР, назвавши країну «колоритною та цікавою».
Економічні можливості такого партнерства при цьому залишаються обмеженими. Північна Корея належить до найбідніших країн світу: ВВП на душу населення оцінюється приблизно у $1 200, тоді як у Білорусі цей показник становить близько $10 тисяч.
Пожвавлення північнокорейської економіки останніх років значною мірою пов’язують із військовою співпрацею з Росією. Пхеньян постачає Москві зброю та боєприпаси для війни проти України. За наведеними оцінками, такі поставки могли принести КНДР від $7 млрд до $14 млрд за ВВП країни на рівні близько $32 млрд.
Таким чином, зближення Мінська з Пхеньяном має радше політичний та геополітичний характер, ніж очевидну економічну вигоду.
Які контакти Білорусь підтримує з Талібаном?
Ще одним напрямком зовнішньої політики Мінська стало зближення з афганським Талібаном.
Делегація руху протягом п’яти днів перебувала в Білорусі. Представники Талібану відвідали Академію наук, БЕЛАЗ, БНБК, тракторний завод та Слуцький сиркомбінат.
Під час переговорів сторони обговорювали можливі поставки білоруської техніки та залучення інвестицій до складальних виробництв.
Водночас Мінськ намагався не робити візит надто публічним. Частина представників делегації, як зазначається у матеріалі, досі перебуває у списках терористичних організацій білоруського КДБ.
Чому Лукашенко зближується з військовою владою М’янми?
Окремий напрямок — контакти Білорусі з військовою владою М’янми. Лукашенко публічно позитивно відгукувався про лідера хунти Мін Аун Хлайна, який прийшов до влади після військового перевороту 2021 року.
За час правління військових економіка М’янми скоротилася приблизно на 11%, інфляція досягла 25%, а національна валюта втратила 36% вартості за офіційним курсом і до 75% за ринковим.
У країні продовжується громадянська війна. За наведеними оцінками, урядові сили контролюють лише близько третини території держави.
Зближення з М’янмою, як і контакти з КНДР та Талібаном, демонструє дедалі вужче коло міжнародних партнерів, на яке може спиратися Мінськ.
Показовою є й інша закономірність, яку простежують у зовнішній політиці Лукашенка: серед авторитарних лідерів, із якими він демонстрував публічну дружбу, були Саддам Хусейн, Муаммар Каддафі, Башар Асад, Ніколас Мадуро та Алі Хаменеї. Частина з них загинула, інші втратили владу або опинилися у значно слабшому становищі.
На цьому тлі нинішнє зближення Білорусі з найбільш ізольованими режимами світу дедалі більше виглядає не як розширення дипломатичних можливостей Мінська, а як наслідок його міжнародної ізоляції.