Ексгумація жертв Волинської трагедії у Пужниках почнеться у квітні

Ексгумаційні роботи триватимуть приблизно місяць і вестимуться неподалік старого кладовища.

Ексгумаційні роботи щодо польських жертв Волинської трагедії розпочнуться в колишньому селі Пужники (нині Садове) на Тернопільщині приблизно 25 квітня, після Великодніх свят.

Про це повідомив Укрінформ, цитуючи заступника голови польської фундації “Свобода і демократія” Мацея Данцевича.

Волинська трагедія: у Пужниках ексгумують останки 80-90 поляків

Як зазначив Данцевич, наприкінці березня – на початку квітня частина польської групи, яка братиме участь в ексгумаційних роботах у Пужниках, перебуватиме в Україні з робочою поїздкою, аби узгодити усі технічні деталі майбутніх робіт.

“Робота розпочнеться після Великодня, конкретний день ще остаточно не визначено… Оцінюю, що це буде, приблизно, 25 квітня”, – повідомив представник фундації “Свобода і демократія”.

За його словами, польська частина групи, яка проводитиме ексгумацію у Пужниках, складатиметься з понад 10-ти осіб. Її очолюватиме доктор Анджей Оссовський з кафедри судової медицини Поморського медуніверситету у Щеціні.

При цьому навчальному закладі створено Польську генетичну базу жертв тоталітаризмів, а його фахівці (генетики, антропологи, археологи) є одними з найдосвідченіших в Польщі, вони мають відповідний інструментарій і досвід проведення такого роду польових робіт.

Крім фахівців Поморського медуніверситету, до складу польської групи увійдуть також фахівці з фундації “Свобода і демократія” і представники Інституту національної пам’яті Польщі.

Данцевич повідомив, що ексгумаційні роботи триватимуть приблизно місяць. Вони вестимуться неподалік старого кладовища, у місці, де в 2023 році в результаті пошукових робіт підтверджено наявність останків польських жертв трагічних подій на Волині.

“Ми хотітимемо ексгумувати могилу, провести дослідження останків, а потім здійснити їх перепоховання на старому цвинтарі у Пужниках, що було раніше узгоджено з українською стороною”, – додав польський фахівець.

За його словами, польська сторона встановила імена і прізвища 80-ти жителів цього села, які загинули у ніч з 13 на 14 лютого 1945 року. Тому польська сторона очікує, що у цьому місці буде ексгумовано, приблизно, 80-90 останків загиблих жителів Пужників.

Як підкреслив Данцевич, після завершення ексгумації у Пужниках фундація буде готовою до роботи у ще декількох місцях в Україні. Зокрема, йдеться про здійснення пошуково-ексгумаційних робіт солдат польської армії, які загинули під час бойових дій з військами Вермахту у вересні 1939 року неподалік Львова.

“В цьому році ми проситимемо українську владу про дозвіл на продовження робіт в цьому місці, які вже велися в 2014-2017 роках. Проте зараз ми зосереджуємося на проведенні робіт у квітні-травні у Пужниках”, – підсумував представник польської фундації.

Він також підкреслив, що українсько-польська співпраця у цьому напрямку відбувається добре, польська сторона відчуває підтримку з боку Міністерства культури і стратегічних комунікацій України й Міністерства культури і національної спадщини Польщі, а також місцевих органів влади у Тернопільській області.

Дуда заявив, що не висував ультиматумів Україні у питанні Волинської трагедії

Раніше президент Польщі Анджей Дуда заявляв, що не ставив жодних ультиматуму Україні у зв’язку з питанням ексгумації жертв подій на Волині.

Україна побіцяла не створювати перешкод полякам у пошуку та ексгумації жертв Волинської трагедії.

Волинське питання (або Волинський інцидент чи  Волинська трагедія – етнічні чистки в 1943 році на Волині між польським та українським населенням, участь у яких брали Українська Повстанська Армія, підпорядкована ОУН, польська Армія Крайова, польські шуцманшафт-батальйони, радянські партизани, а також українські та польські громадяни.

У традиційній польській історіографії подія сприймається як етнічна чистка виключно польського населення, а в українській – як “дія у відповідь”.