Дуда заявив, що не висував ультиматумів Україні у питанні Волинської трагедії

Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що не ставив жодних ультиматуму Україні у зв’язку з питанням ексгумації жертв подій на Волині.

Про це він сказав в ефірі Kanal Zero, повідомляє РАР.

Дуда: українці вірять, що вони захищають Європу

Президент Польщі зазначив, що він не з тих людей, які відмовляються допомагати сусідові, у якого «палає дім», навіть якщо цей сусід зробив йому багато зла в минулому.

За його словами, «українці вірять, що вони захищають Європу, вони глибоко в цьому переконані та не думають, що вони нам щось винні за те, що ми їм допомогли».

Дуда зазначив, що напередодні вторгнення Росії в Україну він говорив з Президентом Володимиром Зеленським про «обізнаність» щодо подій на Волині.

Він також додав, що ця зустріч відрізняється від переговорів про ексгумацію з експрезидентом України Петром Порошенком, які «не дали жодних результатів».

Більше по темі

Шольц і Макрон пообіцяли продовжити військову допомогу Україні

Канцлер Німеччини та президент Франції пообіцяли не припиняти надання військової допомоги Україні після телефонної розмови Трампа з Путіним

«Ми будемо робити кроки, щоб ця тема перестала бути приводом для гніву між нашими народами, для цієї глибоко пораненої пам’яті, або, як дехто каже, для ненависті», – сказав Дуда.

Україна дозволила Польщі провести ексгумацію жертв Волинської трагедії

Україна побіцяла не створювати перешкод полякам у пошуку та ексгумації жертв Волинської трагедії.

Польська влада виступатиме проти вступу України до ЄС, допоки Київ не вирішить із Варшавою “Волинське питання”.

9 жовтня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш укотре наголосив на важливості вирішення питання Волинської трагедії.

Із січня 2025 року Польща головуватиме в Раді Європейського Союзу, тому визначатиме швидкість вступу України до ЄС.

Волинська трагедія – що треба знати

Волинське питання (або Волинський інцидент чи  Волинська трагедія)  – етнічні чистки в 1943 році на Волині між польським та українським населенням, участь у яких брали Українська Повстанська Армія, підпорядкована ОУН, польська Армія Крайова, польські шуцманшафт-батальйони, радянські партизани, а також українські та польські громадяни.

У традиційній польській історіографії подія сприймається як етнічна чистка виключно польського населення, а в українській – як “дія у відповідь”. 

Водночас міністр задоволений тим, що техніка надходить в Україну, але й визнав, що прориву немає, а ризик катастрофи зростає перед осінню та зимою через масштабне руйнування критичної інфраструктури.