Після того, як США тимчасово призупинили передачу Україні розвідувальних даних, у тому числі супутникових, і постало питання про відключення від системи Starlink, дискусія про безпеку і технологічний суверенітет як України, так і Європи стає дедалі гучнішою. Kyiv Post узяв інтерв’ю в Станіслава Далека, віце-президента компанії CloudFerro, яка займається хмарною обробкою супутникових даних для європейської космічної галузі, кліматичних досліджень та науки. Пан Далек люб’язно відповів на запитання про фактичний стан технологічного суверенітету, виклики та застосування технологічного сектору, в тому числі в процесі відбудови України.
Міхал Куявський: Сполучені Штати тимчасово припинили надавати Україні розвідувальну інформацію, в тому числі супутникові знімки від компанії Maxar. У ЗМІ також піднімалося питання про можливе призупинення роботи системи Starlink, яка має вирішальне значення для забезпечення зв’язку для українських Збройних сил. Про що це свідчить?
Станіслав Далек: Ми не можемо на 100% покладатися на послуги, що надаються неєвропейськими суб’єктами, які ми не контролюємо, особливо коли йдеться про критичні можливості для нашої безпеки та безперервності економічних процесів. Ми не можемо бути залежними від чиїхось примх.
МК: Останні події чітко показують залежність і України, і Європи від США. Як виглядає ландшафт цифрових технологій і послуг?
СД: Певною мірою це правда, але з іншого боку, це не те, про що ніхто в Європі ніколи не думав. У нас є, наприклад, європейська цивільна супутникова програма Copernicus, яка робить Європу світовим лідером у цивільному використанні супутників. Дані Sentinel з європейських супутників використовуються в усьому світі, в тому числі й американцями. Ці супутники виконують систематичну зйомку – збирають усі доступні дані, які зберігаються в довгострокових глобальних сховищах. Це дозволяє країнам зі слабкою інфраструктурою та картографічними можливостями заповнити геоінформаційні прогалини. Це особливо актуально для країн Африки та Південної Америки.
МК: Тобто ми не зовсім покинуті напризволяще в цій сфері?
СД: Коли йдеться про цивільні супутникові дані, це правда. Однак ми знаходимося в гіршій ситуації, коли мова йде про військові дані. Супутники Copernicus мають занадто низьку роздільну здатність. Йдеться про пікселі розміром 10 х 10 метрів – якщо ви можете помітити корабель, то ідентифікувати автомобіль чи танк буде проблематично, не кажучи вже про окремих солдатів. Втім, у Європі є компанії, які мають супутники з вищою роздільною здатністю, наприклад, Airbus та інші.
МК: Як співвідносяться державний суверенітет і залежність від постачальників даних?
СД: Під час конфлікту ключовими є самодостатня місцева інфраструктура та можливості. На жаль, тут Європа має недоліки, хоча наземний сегмент не належить до них – він досить добре підтримується. Наприклад, наша компанія вже 10 років напрацьовує експертизу в роботі з супутниковими даними. В Європі також є багато виробників супутників, але коли мова йде про масивні сузір’я з високою роздільною здатністю, американські провайдери просто кращі.
ЦИТАТА: Наразі немає реальної, повноцінної альтернативи SpaceX.
МК: Чим вони кращі і чого нам бракує?
СД: Перш за все, Європі бракує можливості запускати супутники. Американська SpaceX є беззаперечним лідером – вона набагато випереджає конкурентів. Європейські ракети на кшталт Ariane можуть виводити супутники на орбіту, але їхня експлуатація значно дорожча. Зрештою, немає можливості запускати супутники в такому темпі і масштабі, як це робить SpaceX – Starlink наразі має близько 7 000 супутників на орбіті. Для порівняння, у Eutelsat їх понад 600. Триває робота над європейською системою IRIS², але до того, як вона почне функціонувати, пройде ще кілька років. Наразі реальної, повноцінної альтернативи SpaceX не існує.
Європа повинна відкрити свій внутрішній ринок, щоб полегшити масштабування малих стартапів.
МК: SpaceX – гегемон. Чи маємо ми справу з великою технологічною олігархією, а з огляду на останні події – з технологічним феодалізмом?
СД: Це ширше питання, ніж просто отримання супутникових даних, воно також стосується хмарних сервісів та обробки великих масивів даних. Дійсно, Google, Amazon і Microsoft домінують, але, будь ласка, пам’ятайте, що в Європі є компанії, які роблять успіхи. Однак американці мали перевагу – їхній ринок величезний, відкритий і підтримується американськими державними закупівлями.
Європейські державні закупівлі були фрагментовані – кожна країна мала свою сферу. Це добре видно на прикладі телекомунікаційної галузі – у США є кілька величезних гравців. Для порівняння, в Європі таких компаній близько 200. Природно, вони менші і не досягають таких же результатів, як американські компанії.
Європа, з одного боку, повинна відкрити свій внутрішній ринок, щоб полегшити масштабування невеликих стартапів, а з іншого – забезпечити, щоб державні закупівлі здійснювалися європейськими постачальниками. Ринок має бути консолідованим, але й захищеним. Нам потрібно відійти від ситуації, коли Європа купує більше цифрових послуг за кордоном, ніж виробляє. Згідно з даними кількарічної давнини, Європа виробляє менше 10 відсотків світових хмарних послуг, але споживає 30 відсотків.
МК: Різниця величезна. В який бік вона рухається?
СД: Можливості Європи зростають, але з огляду на швидкість, з якою розвиваються Китай та інші країни Азії, це відбувається надто повільно. Перспективи змін у найближчому майбутньому немає, але може статися все, що завгодно. Якщо Європа хоче зберегти свої технологічні та стратегічні позиції, у неї немає іншого вибору, окрім як змінити свій підхід. Я думаю, що зараз серед європейських еліт відбувається жорстоке пробудження.
МК: Якщо не буде Maxar або Starlink, чи залишиться Україна або Європа напризволяще? Чи у нас є альтернативи?
СД: Альтернативи є, але вони не запрацюють одразу. Вони також не покриють весь попит. Наприклад, зі Starlink – зв’язок може бути забезпечений, але не на тому ж рівні. Ми звикли до розкоші якісного зв’язку, який просто життєво необхідний солдатам на передовій.
МК: Багато говорять про відставання Європи від США чи Китаю. Якою є реальна картина?
СД: У Європі є багато ідей, інновацій, нових технологій і наукових розробок, але все набагато гірше, ніж у США, адже саме з ними ми себе переважно порівнюємо. Особливо, коли йдеться про технологічні бізнеси та їхнє масштабування. Наші наукові досягнення рідко втілюються в успішні бізнес-проекти. Європейський сектор фінансування стартапів набагато слабший за американський, і поширеним сценарієм є те, що американські інвестори з часом поглинають європейські стартапи. Є багато чого, в чому їх треба наздоганяти.
МК: Ми продовжуємо говорити про політику безпеки та війну. У яких ще галузях можна застосовувати супутникові знімки?
СД: Наприклад, для покращення багатьох процесів – це змінює правила гри в сільському господарстві. За допомогою супутникових даних можна точно контролювати зрошення, внесення добрив тощо. Високі технології значно підвищують продуктивність і зменшують вплив на навколишнє середовище.
МК: Фермер, який дивиться на поле з космосу, не є очевидним прикладом.
СД: Так. Але він може відіграти важливу роль для України, чий аграрний ринок величезний, а фермерські господарства дуже великі.
МК: Чи може це бути застосовано у відбудові України, про яку говорять усе більше і більше, і яка буде не лише суто відбудовою, а й модернізацією?
СД: Це дуже важливий аспект. Є багато менш очевидних застосувань супутникових технологій, які мають велике значення. Це точне прогнозування погоди, зміна клімату, стихійні лиха, енергетика, відновлювальна енергетика, будівництво, страхова індустрія, оцінка збитків, де супутникові дані можуть підтвердити, що насправді сталося. Існує також широкий спектр морських застосувань – від моніторингу руху суден до рибальства і відстеження косяків риби, а також моніторингу рибальських суден. Ще один клас супутників – це радарні супутники, оснащені високоточним радаром, що дозволяє вимірювати рельєф місцевості з точністю до сантиметра. Це дозволяє виявляти рухи і зсуви – від землетрусів до видобутку корисних копалин або моніторингу трубопроводів і потенційних витоків.
МК: Таким чином, технологічна незалежність має вирішальне значення не лише для безпеки, а й для розвитку, економіки та нормального функціонування. Це стратегічна сфера?
СД: Це абсолютно стратегічна сфера. Згадайте перерізані кабелі в Балтійському морі. Здатність автономно обробляти весь ланцюжок супутникових даних є ключовою. Враховуючи всі стратегічні застосування супутникових даних, ми не можемо дозволити собі втратити цю можливість у разі виникнення проблем. Повертаючись до Starlink – будь ласка, пам’ятайте, що це цивільна технологія, військове застосування якої є надзвичайно корисним.
МК: Які висновки Україна і Європа повинні зробити з останніх подій?
СД: Ми повинні інвестувати у власні автономні можливості і не покладатися на зовнішніх постачальників. Глобалізація дозволила нам ефективно і дешево організовувати різні послуги, але цей час закінчується. Такі висновки зазвичай робляться після того, як завдано шкоди. Те ж саме сталося і з COVID, коли виявилося, що товари з Китаю перестали надходити через перебої в ланцюгах поставок. Дехто був до цього готовий – особливо ті, хто має власне локальне виробництво і може функціонувати автономно. Ми повинні бути готові платити трохи більше, щоб мати власні європейські можливості. Це ключ до безпеки і стабільності.