Може, інтуїція підказує інше, але вихід президента Дональда Трампа з мирних переговорів і навіть з матеріальної підтримки України може бути вигідним для України та її союзників. Такого висновку дійшли багато високопосадовців і політичних аналітиків в Україні, і на це є кілька причин. Такий висновок також кидає виклик хибній спадковій тенденції бачити Україну і війну очима Заходу, який все ще зациклений на Росії як на великій державі, якою вона більше не є.
Якщо говорити про те, як Україна виграє від виходу Америки – політичному і, потенційно, військово-оперативному, то, по-перше, це створює стратегічну ясність. Це усуває будь-яку тривалу ілюзію щодо того, де Сполучені Штати під керівництвом Трампа стоять щодо війни.Тепер абсолютно зрозуміло, що адміністрація Трампа однозначно прагне до нової глобальної угоди з путінською Росією, і тут немає жодних «якщо», «і» чи «але». Ми можемо розмірковувати про рушійні сили цієї нової «розрядки Дональда», але вони, швидше за все, будуть приховані від очей громадськості, враховуючи мафіозний дух як американської, так і російської адміністрацій.
Своєю чергою, Україна та її політичні й військові лідери тепер точно знають, де вони перебувають, а отже, як діяти на всіх фронтах війни. Їм більше не потрібно робити жодних суттєвих чи символічних інвестицій у так звані мирні переговори під проводом США, які часом звучали і виглядали як окозамилювання та президентська фінансова піраміда. Тепер Україна може беззастережно зосередитись на власній стратегічній меті, визначеній нею самою: завершити війну, зробивши неможливим для Росії продовжувати воювати. Інакше кажучи, Україні більше не потрібно мати справу з нестабільним американським президентом, який все частіше виглядає як російський дурень або ще гірше.
Ключовим способом вираження цієї стратегічної ясності є ведення Україною війни з використанням безпілотників. За допомогою високотехнологічних безпілотників дальнього радіусу дії, які можуть долати 1500 кілометрів і самонаводитися на ціль за допомогою штучного інтелекту, Україна знищує дійну корову Росії – її нафтову промисловість. Близько 20 відсотків російських нафтовидобувних потужностей вже ліквідовано.
Більше не потрібно озиратися на Вашингтон, і ця тенденція буде посилюватися. За минулий рік Україна виробила понад мільйон безпілотників і планує виробити ще 4,5 мільйона протягом наступних 12 місяців. Цього тижня її дрони завдали найбільших за час війни ударів по кількох цілях на території Росії.
Українське керівництво знає, що опора на власні сили і самодостатність мають бути першоосновою суверенітету України.
По-друге, як уже зазначалося, це чітко показує позицію і роль Європи, в тому числі масштаби її підтримки, залучення і координації. Європейські лідери більше не можуть ховатися за колишньою американською підтримкою України. Тепер задля власної передової оборони вони змушені робити більші військові інвестиції через Україну, і це відбувається через нові односторонні та багатосторонні пакети військової та іншої підтримки для Києва. Останній транш військової допомоги становить 24 мільярди доларів, половина з яких надійшла від Німеччини, яка раніше неоднозначно ставилася до підтримки. Зараз Європа обігнала США як найбільший донор допомоги Україні.
І справді, завдяки політиці «Америка понад усе» Європа нарешті «прокинулась». Європейська підтримка України звичайними пакетами військової допомоги швидко еволюціонувала – вже висуваються пропозиції щодо миротворчих сил і збільшення кількості F-16, йдуть дискусії про закриття неба над Україною, плануються масивні інвестиції в українську оборонну промисловість, робляться кроки з перерозподілу на користь України 300 мільярдів доларів заморожених російських активів в європейських фінансових установах.
Відхід Америки також підкреслює важливість найбільшого уроку, який отримали українці в ХХ столітті: якими б цінними не були союзники, не можна покладатися лише на них. Це найкраще ілюструє Будапештський меморандум, за яким Україна відмовилася від своєї ядерної зброї в обмін на американські обіцянки безпеки, які залишилися на папері. Українське керівництво знає, що опора на власні сили і самодостатність мають бути першоосновою суверенітету України.
В Україні стрімко нарощується військове виробництво: протягом наступних 12 місяців воно становитиме 30 мільярдів доларів порівняно з 1 мільярдом доларів у 2022 році. За деякими даними, близько 40% використовуваного озброєння – вітчизняного виробництва, в тому числі 95% безпілотників.
Якість тут так само важлива, як і кількість. Українці докорінно змінили ведення війни – зараз на безпілотники припадає 80% втрат росіян. Це пояснює, чому за останні пів року найбільші в історії піхотні атаки Москви призвели до незначних територіальних надбань.
І саме тут має змінитися сприйняття Росії деким на Заході. Об’єктивна реальність полягає в тому, що за три роки вторгнення величезні жертви і витрати Кремля абсолютно не досягли його основної мети – знищення української державності та національної ідентичності. Не досягли через стійкість і винахідливість українців.
Об’єктивна реальність полягає і в тому, що сучасна Росія, контрольована мафією, навіть ближча до середньовічної Московії, ніж до СРСР. Путін керує не глобальною державою, а заправкою, яка фінансує здебільшого невмотивовану армію за рахунок мільйонів росіян, які не мають водопроводу в квартирі.
І навіть ця заправка під загрозою: з падінням цін на бензин за останній місяць до 50 доларів за барель, в той час як державний бюджет Росії розрахувався, виходячи з 70, Росія опинилася під надзвичайним тиском. Зараз вона, ймовірно, щомісяця недоотримує близько 3 мільярдів доларів бюджетних надходжень і вже в найближчому майбутньому не зможе платити своїм солдатам.
(Маловідомим і прикрим є той факт, що попри санкції, Австралія є найбільшим у світі імпортером російської нафти через «пральні» Східної Азії.)
Зрештою, Дональд Трамп хоче змінити світовий порядок і в цьому процесі здати Україну. Тож українцям доведеться бути ще сильнішими протагоністами власного майбутнього. Вони до цього готові.
Погляди, висловлені в цій статті, належать автору і не обов’язково відображають позицію Kyiv Post.