Припинення вогню, яке оголосив Путін, не було

За час оголошеного Кремлем так званого “припинення вогню на честь Дня Перемоги” кількість бомбардувань, обстрілів і штурмів дещо зменшилася, але згодом їх було зафіксовано стільки ж, як і раніше

Під час оголошеного Кремлем триденного «перемир’я» інтенсивність артилерійських обстрілів, бомбових ударів, мінометних обстрілів і наземних штурмів уздовж 1000-кілометрової лінії фронту дещо знизилася, але в понеділок, за повідомленнями з місць подій і аналітиків, відновилася з новою силою.

Режиму припинення вогню, оголошеного авторитарним лідером Росії Владіміром Путіним з нагоди 80-ї річниці перемоги Великій Вітчизняній  війні, фактично не дотримувалася жодна зі сторін.

Наприкінці квітня Путін оголосив, що віддає наказ про припинення вогню на три доби – з 8 по 10 травня включно – і закликав Київ вчинити так само.

Зведення з різних ділянок фронту підтвердили, що бойові дії, часом інтенсивні, тривають і не зменшилися порівняно з минулим тижнем.

Репортер Kyiv Post, який перебував у Покровську, чув вибухи протягом усього ранку в понеділок, а бійці штурмового підрозділу 67-ї механізованої бригади розповіли, що перемир’я не позначилося на інтенсивності бойових дій у їхньому секторі. Деякі солдати сказали, що навіть не знали, що Путін оголосив про припинення вогню.

В іншому регіоні Донбасу репортер Мар’ян Кушнір передав «Радіо Свобода» текстовий і відеоматеріал, у якому показано, як мінометники 68-ї гірсько-штурмової бригади 9 травня ведуть шквальний вогонь із прихованої позиції, а також звуки розривів російських артилерійських снарядів і ударів касетних боєприпасів. Як повідомив Кушнір у понеділок, жодна зі сторін не припиняла вогонь, а ударні дрони літали над оборонними позиціями і атакували людей, техніку та укріплення.

Один із бійців 68-ї бригади сказав в інтерв’ю на камеру, що під час цього «перемир’я» російські атаки і обстріли не припинялися, і що раніше того ж дня росіяни здійснили невдалу спробу штурму позицій його підрозділу.

Бойові зведення та відео з безпілотника, опубліковані 15-ю бригадою Національної гвардії «Кара-Даг», задокументували російську атаку на українську лінію окопів на Куп’янському напрямку 10 травня. Як повідомили у бригаді в понеділок, російські піхотинці намагались швидко перетнути відкриту місцевість на мотоциклах, але їх зупинили рої дронів і вогонь нацгвардійців.

У понеділок неодноразово відбувались артилерійські перестрілки через Дніпро, ДСНС України підтвердила і опублікувала фотографії пошкоджень, завданих російськими снарядами житловим будинкам у Херсоні. На іншому березі Дніпра – в окупованому Росією Енергодарі – представники влади та місцеві ЗМІ повідомили, що українські війська обстріляли місто снарядами та артилерійськими ракетами, завдавши йому руйнувань.

У понеділок вранці речник Повітряних сил ЗСУ заявив, що російська кампанія дальніх бомбардувань з використанням іранських безпілотників-камікадзе «Шахед» фактично не припинялася в години після опівночі, а протягом ночі засоби протиповітряної оборони зафіксували їх 108. Було збито 55, 30 були ідентифіковані як приманки і проігноровані, а 23 завдали ударів по цілях, йдеться в звіті.

Об’єктами атак стали житлові будинки та підприємства у Київській, Одеській, Миколаївській, Дніпропетровській, Хмельницькій, Херсонській, Донецькій та Житомирській областях. На відео, знятому в Одеській області, видно, що в районі залізничного мосту біля курортного селища Затока палає велика пожежа. З моменту вторгнення російські війська неодноразово атакували цю ділянку залізниці, яка вважається «вузьким місцем» для західної військової допомоги. Одеські соціальні мережі повідомляють про  атаку безпілотників на міст і про 20 вибухів.

У ПС ЗСУ зазначили, що російські війська запускали рої «Шахедів» у п’ятницю та неділю – саме під час «перемир’я».

Генеральний штаб ЗСУ в своєму ранковому зведенні в понеділок підтвердив, що бої високої інтенсивності тривають, і повідомив, що за минулу добу було знищено 8 російських танків, 27 бойових броньованих машин, 48 артилерійських систем і мінометів, 171 легковий автомобіль і бензовоз і 6 автомобілів спеціального призначення. Втрати російської армії за добу склали 1 170 загиблими та пораненими, йдеться в зведенні Генштабу.

У Кремлі дані Генштабу назвали українською пропагандою, але прес-секретар Генштабу заявив, що щоденні зведення базуються переважно на підтверджених відеозаписах з безпілотників, які перевіряються військовими аналітиками.

У понеділок Міністерство оборони Росії звинуватило українські війська у «порушенні режиму припинення вогню» 14 043 рази з 9 по 11 травня. За цей час українські війська нібито здійснили п’ять великих атак, і всі вони були відбиті. Найбільших втрат, за офіційною версією Кремля, українські війська зазнали під час невдалих штурмів у Курській області Росії (понад 200 осіб) та на сході Донбасу (понад 190 осіб).

Багато незалежних спостерігачів ставлять під сумнів достовірність оцінок Міністерства оборони Росії щодо втрат українських сил. У понеділок воно заявило, що з лютого 2022 року нібито було знищено 662 українські бойові літаки та 283 бойові гелікоптери – тобто з початку війни російські військові збили кожен літак усіх українських Повітряних сил три або чотири рази.

У понеділок ісландський монітор бойових дій Раґнар Ґудмундссон опублікував звіт, у якому йдеться про те, що за тиждень 4-11 травня кількість бойових зіткнень і жертв по всьому фронту була дещо меншою за середні тижневі показники за рік, але втрати наземної техніки і перехоплення безпілотників повернулися до рівнів, що передували «перемир’ю». За його словами, обстріли, хоча й менш інтенсивні, ніж зазвичай, відбуваються по всьому фронту.

Аналіз, опублікований у неділю незалежною дослідницькою групою DeepState, показав, що протягом 72-годинного «путінського перемир’я» російські війська здійснювали наземні атаки в середньому 155 разів на добу, що трохи менше, ніж останніми днями, але інтенсивність атак не відрізняється від тієї, яка була характерною для холодної або дощової погоди в минулі місяці. Кількість російських обстрілів також знизилася приблизно на 20 відсотків під час короткого «Великоднього перемир’я», але вже наступного дня – 21 квітня – рівень бойової активності на фронті «повернувся до звичайного».