Після напруженої передвиборчої кампанії та формування нового уряду в Польщі на чолі з Дональдом Туском в Україні та серед української діаспори в Польщі постало закономірне питання: як зміниться ставлення офіційної Варшави та польського суспільства до українських біженців та українців загалом?
Новий курс польського уряду: чого очікувати?
Ключовий меседж, який транслюється з Варшави, – це перехід від фази екстреної допомоги до фази інтеграції та самозабезпечення українських біженців. Польська влада наголошує, що не розглядає українців як тимчасове явище. Офіційні особи підкреслюють, що наші співвітчизники вже стали “мешканцями, друзями, колегами поляків, сплачують податки й інтегруються в бізнес-середовище”. Це означає, що вони мають право на таке ж ставлення, як і інші члени суспільства, з урахуванням змін, які стосуються всіх.
Важливою новиною є те, що легальне перебування українців, які прибули до Польщі після 24 лютого 2022 року, продовжено до 30 вересня 2025 року. Це дає час і можливість для подальшої адаптації.
З 1 липня 2024 року набувають чинності важливі зміни в соціальній підтримці. Скасовується одноразова допомога в розмірі 300 злотих, а також посилюються вимоги для отримання PESEL UKR: тепер його потрібно отримувати одразу після прибуття, і обов’язковим є дійсний закордонний паспорт. З’являються вимоги до часткової оплати за колективне проживання для батьків з дітьми після 120 днів перебування.
Найважливіше — з 1 вересня 2024 року набере чинності “шкільний обов’язок” для українських дітей. Вони муситимуть відвідувати польські школи нарівні з польськими дітьми. Це є чітким кроком до повної інтеграції в польську освітню систему. Прем’єр-міністр Дональд Туск підтримав ініціативу щодо можливого обмеження виплати 800+ лише для тих мігрантів, які “реально живуть, працюють і сплачують податки” у Польщі. Це свідчить про намір стимулювати працевлаштування та економічну активність.
Правила доступу українців до польського ринку праці залишаються незмінними, що є позитивним сигналом для тих, хто прагне працювати та самостійно утримувати себе. Українцям надається вибір – залишатися під захистом PESEL UKR або подати заявку на дозвіл на тимчасове проживання, що є ще одним кроком до стабілізації їхнього статусу.
Хоча офіційна лінія уряду орієнтована на інтеграцію, під час передвиборчої кампанії лунали різні голоси. Представники правлячої коаліції, зокрема, Дональд Туск, говорять про необхідність інтеграції та збалансованого підходу до допомоги, враховуючи власні соціальні та економічні виклики Польщі. Проте деякі політики з ультраправих партій, наприклад, “Конфедерації”, продовжують використовувати антиукраїнську та антиміграційну риторику. Ці заяви, хоч і мають менший вплив на формування державної політики, можуть впливати на суспільні настрої.
Опитування громадської думки показують певну “втому” від теми допомоги Україні та зростання кількості тих, хто вважає польську допомогу “завеликою”. Також більшість поляків вважає, що українці мають повернутися додому після закінчення війни. Це може бути пов’язано з економічними чинниками та внутрішньою пропагандою. Однак, попри це, більшість поляків (80%) все ще підтримують перебування українських дітей-біженців у польських школах, що свідчить про збереження теперішнього підходу та ставлення до українських біженців.