Польща є глибоко розділеною країною. Це не секрет. Хорошим прикладом цього є колишній президент Польщі та легенда «Солідарності» Лех Валенса, який нещодавно заявив, що не братиме участі в інавгурації новообраного президента Кароля Навроцького. Валенса – один із найвідоміших поляків – назвав новообраного президента ганьбою для Польщі. Він заявив, що й надалі висловлюватиме свою думку про Навроцького на весь світ. Чи матимуть його слова вплив на іноземних чиновників, ще невідомо. Виникає питання: чи є відкрита критика Кароля Навроцького з боку польської ікони розумною стратегією для Польщі?
Польська політична сцена – це сценарій фільму
Хоча політика в усьому світі сповнена інтриг і небезпек, важко знайти країну з більш непередбачуваною політичною ситуацією, ніж Польща. Представникам української влади було би розумно діяти обережно в цьому хаотичному і нестабільному політичному ландшафті Польщі.
Візьмемо, наприклад, надзвичайно популярну міську легенду про seryjny samobójca (серійного самогубцю). Це особа або група осіб, націлених на інсайдерів, що володіють інформацією, яка становить загрозу національній безпеці: науковці, журналісти, політики, бізнесмени тощо. Вбивства нібито інсценуються як самогубства, звідси й назва – серійний самогубець. Поляки навіть кажуть, коли стається підозріла смерть поляка з кола соціальної еліти: «Його дістав серійний самогубець».
Придумати єдину стратегію щодо Польщі – помилка. Потрібно кілька стратегій.
Дональд Туск – від героя до лиходія
Погляньмо на польську політику очима виборців Громадянської коаліції. Її лідер, прем’єр-міністр Дональд Туск мав шанс проявити справжнє лідерство. Півтора року тому 11 мільйонів виборців довірили йому притягнути до відповідальності партію «Право і справедливість» (PiS) за її дії, коли вона перебувала при владі протягом восьми років (2015-23).
Прем’єр-міністр Польщі зазнав нищівної поразки. Що гірше, він визнав порушення під час голосування на президентських виборах, але заявив, що ці порушення не змінюють факту перемоги Кароля Навроцького.
Такі заяви розлютили і розчарували виборців Громадянської коаліції настільки, що вони більше ніколи не довірятимуть Дональду Туску. Більше того, вони навіть не голосуватимуть знову.
Громадянська коаліція не має чіткої стратегії. Недостатньо просто бути проти «Права і справедливості» на кожному кроці.
Що все це означає? Найімовірніше, Громадянську коаліцію чекає занепад.
Стратеги PiS набагато краще вміють достукатися до потенційних виборців.
Кароль Навроцький, про якого ще кілька місяців тому майже ніхто не знав, стане наступним президентом Польщі завдяки стратегам PiS. Її виборці бачать чітку мету. Вони вважають себе патріотами зі здоровим глуздом, які працюють над тим, щоб забезпечити Польщі місце у світі.
PiS може укласти союз із Конфедерацією, хоча її лідер Славомір Менцен і заперечує такий сценарій. Він заявляє, що PiS вважає його партію «закускою», а його амбіції набагато більші. Незалежно від того, любиш ти «Право і справедливість» чи ненавидиш, це потужна політична сила, і Україна мусить знайти спосіб співпрацювати з нею, так само як польські політичні партії мусять змиритися з цим.
Націоналістичні наративи у Польщі сильніші, ніж будь-коли
Питання Волині та ексгумацій знову повернулося до дискусій між польськими та українськими урядовцями. З огляду на те, що Кароль Навроцький є президентом Інституту національної пам’яті з 23 липня 2021 року, гострі історичні питання між Україною та Польщею, ймовірно, стануть підніматися частіше. Мільйони поляків, які проголосували за нього, очікують жорсткої позиції щодо України, а деякі вимагають ще жорсткішої.
За даними Mediazona, Росія внесла Кароля Навроцького до списку розшукуваних осіб у 2024 році або раніше, ймовірно, через знесення радянських військових меморіалів у Польщі.
Здавалося б, із Каролем Навроцьким на посаді президента відносини Польщі з Росією будуть настільки поганими, наскільки це взагалі можливо (а то й узагалі не існуватимуть). Але є й ті, хто вважає, що він шукатиме тісніших зв’язків із Москвою. Якщо це станеться, то польсько-українські відносини точно постраждають. В інтересах української влади забезпечити, щоб поворот Польщі в бік Росії, якщо такий взагалі відбудеться, не був різким.
Зростання антиукраїнських настроїв у Польщі
Антиукраїнські настрої в Польщі посилюються. Прикладом цього є те, що польських добровольців, які воюють в Україні, їхні співвітчизники часто обзивають «бандерівцями», «зрадниками», «боягузами», «божевільними», «лохами» (і це ще найбільш «ввічливі» з тих образ у коментарях в інтернеті). Звичайно, деякі з цих коментаторів – російські боти та тролі, але точно не всі. Та попри це, мільйони поляків досі ставляться до України з палкою прихильністю.
Російські навчання Запад-2025 наближаються
Ми не знаємо, чи планує Росія провокацію або вторгнення під час навчань Запад-2025 у вересні. Якщо це станеться, польсько-українські відносини стануть ще тіснішими. Бойовий досвід України, особливо у застосуванні дронів, стане цінним надбанням.
Польща – мінлива пані
Вироблення єдиної стратегії щодо Польщі є помилкою. Потрібно кілька стратегій, бо іноді навіть польські політики, схоже, не знають, що роблять і які насправді мають плани. У відносинах із польськими політиками українські урядовці мають бути готові до справжніх гойдалок. З іншого боку, з огляду на досвід президента Зеленського з президентом Трампом, знайти спосіб взаємодії з польським політичним класом не повинно бути надто складно.
Погляди, висловлені в цій статті, є поглядами автора і не обов’язково збігаються з поглядами Kyiv Post.