Перезавантаження чи апдейт: який він, новий “уряд Свириденко” і чому він такий

Уряд Юлії Свириденко на 90% зберігає кадри минулого уряду, втім, є ряд важливих нюансів, які змінюють ситуацію

Верховна Рада схвалила кандидатуру нового прем’єр-міністра Юлії Свириденко та загалом новий уряд. Втім, новим назвати його важко, незважаючи на певні зміни. Але деякі важливі тенденції треба відзначити. Kyiv Post зібрав все важливе, що вам необхідно знати.

Новий – старий уряд

Те, що відбулося, дійсно можна назвати «перезавантаженням» або ж, мабуть, точніше сказати, «вдосконаленням» уряду Дениса Шмигаля.

90% міністрів залишилися при своїх посадах.  Було замінено трьох міністрів, ще двох – переміщено на посадах, прем’єром стала віцепрем’єрка, яка виконувала багато функцій в уряді і до того, а колишній голова уряду Шмигаль залишився в ньому фактично на другій після прем’єра посаді.

Саме тому всі, з ким говорив Kyiv Post, говорять про «перезавантаження» вже сформованої команди, якою керівництво держави, очевидно, в цілому задоволене.

Але про все – по порядку.

Непевне голосування за уряд президента

Ряд ЗМІ вже назвали новий уряд – урядом президента. І не тому, що багато людей в ньому перед призначенням в уряд пройшли «горнило» Офісу Президента (як, наприклад, віцепрем’єр Олексій Кулеба та голова уряду Юлія Свириденко). А також і тому, що за Конституцією України Президент України має подати на розгляд парламенту кандидатуру прем’єра, узгоджену фракціями парламенту, тобто – парламентською більшістю.

За повідомленнями самих нардепів, на цей раз сталося інакше. Президент України ознайомив фракцію його партії «Слуга Народу» зі складом нового уряду напередодні. До цього, за свідченнями представників «Слуг Народу», вони знали про плани зміни уряду приблизно стільки ж, скільки і всі інші громадяни, хоча чутки про заміну прем’єра точилися давно, а зростаючий вплив Юлії Свириденко, особливо після підписання нею Ресурсної угоди зі США був очевидний.

Показово, що далеко не вся фракція «Слуг Народу» голосувала як за Свириденко, так і за новий Уряд. З 231 одного депутата президентської фракції (більшість складає 226 голосів) за склад нового уряду проголосували лише 194. Втім, відкрито тих, хто голосував проти, було лише двоє. Більше 30 людей були або «відсутні» в залі, або не проголосували.

Зате недобір голосів серед «Слуг народу» щедро компенсували партії колишніх «регіоналів» - «Платформа за життя та мир»  та фракції «За майбутнє» та «Відновлення України» - 36 голосів. Ще більше 20 голосів дали мажоритарники, тобто, представники округів та позапартійні.  В результаті влада отримала 253 голоси за новий уряд.

«Фактично, це і є нова коаліція», - підсумував результати голосування народний депутат Ярослав Железняк.

Він говорив про те, що давно можна було спостерігати – колишні представники «Партії Регіонів» - проросійської партії експрезидента Віктора Януковича, та її нащадка – «Опозиційної платформи за життя» - підтримують президентську партію, яка сама потроху «худне» за кількістю активних і лояльних до влади членів парламенту.

Хто, де, куди

Уряд очолила перша віцепрем’єр-міністерка економіки Юлія Свириденко. Про неї та її кар’єру ми писали тут.

Це призначення, як і те, які місця посіли заступники Свириденко в новому уряді показує – перезавантаження зміщує акцент роботи Кабінету в бік економіки та модернізації.

«Наші пріоритетні кроки у перші 6 місяців — це якісне забезпечення армії, збільшення власного виробництва зброї та підвищення технологічності війська.  Ми докладемо всіх зусиль для підтримки українських підприємців. Нам потрібні швидкі та відчутні кроки, мова іде про комплексну дерегуляцію, зупинення несанкціонованого тиску на бізнес, пришвидшення великої приватизації і подальше впровадження ефективних механізмів підтримки. Щоб все було «Зроблено в Україні», - заявила сама Свириденко після голосування.

Як вже і говорилося раніше, більшість міністрів зберегли свої портфелі, навіть ті, яких вже багато разів «відставляли» за чутками в медіа.

Незмінним лишився гуманітарний блок. Так, залишилися на посадах міністр освіти Оксен Лісовий, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, міністр молоді та спорту Матвій Бідний, міністр у справах ветеранів Наталя Калмикова.

На своїй позиції залишився віцепрем’єр з питань відновлення, він же Міністр у справах розвитку громад і територій Олексій Кулеба.

Зберегли посади також міністр МЗС Андрій Сибіга, голова МВС Ігор Клименко та міністр фінансів Сергій Марченко.

Міністр цифрової трансформації Михайло Федоров отримав підвищення – з віцепрем’єра, до першого віцепрем’єра.

Втім, треба сказати, що більшість з цих посадовців заступила до праці зовсім нещодавно, не мала скандалів і не було причин вважати їх відставку можливою. Так,  Матвій Бідний, Олексій Кулеба, Наталя Калмикова і Андрій Сибіга обіймають свої посади менше року. 

Інші троє – Федров, Ляшко і Марченко – старожили уряду. Перший взагалі працює з 2019 року, і здійснює масштабну цифрову трансформацію управлінських послуг. Віктор Ляшко прийшов на посаду з крісла головного санітарного лікаря в розпал пандемії Covid-19 у 2020 році і його дії багатьма спеціалістами в області в той час сприймалися як своєчасні та позитивні. Сергій Марченко керує Мінфіном з весни 2020 року і до його роботи також не було зауважень. Експерти ставлять йому в позитив ефективну співпрацю з МВФ та утримання від колапсу фінансової системи та підтримки фінансової стабільність країни під час повномасштабної війни.

З іншого боку, багато посадовців пересунулися на посадах, а екс-міністерка екології Світлана Гринчук стала міністеркою енергетики. Дуже показово, що для неї це не нова посада – раніше вона працювала заступницею міністра енергетики. Колишній міністр енергетики, Герман Галущенко, відтепер очолюватиме Міністерство юстиції, а колишня очільниця Мінюсту Ольга Стефанішина буде призначена спецпредставником до США.

Так, один з заступників вищезгаданого Марченка, Денис Улютін, став міністром соціальної політики. Крім Дениса Улютіна, який очолив Міністерство соціальної політики, новим міністром економіки став Олексій Соболев, який до цього працював заступником Свириденко в міністерстві економіки. Про нього відгуки у галузі – лише позитивні.

«Олексій Соболєв певно найсильніший міністр економіки, принаймні в питанні розуміння як працює економіка, за всю історію України. Хто ходив на його лекції хоч раз не дасть збрехати. Плюс, у нього дуже позитивна кредитна історія, а саме успіх Prozzoro sale і малої приватизації, де він був лідером проєкту. І де проявились його цінності. Якщо від когось і можна очікувати проривів у тій самій дерегуляціі (не плутати із зниженням податків), то це від нього», - пише інвестиційний банкір Сергій Фурса.

Інший заступник міністра економіки – Тарас Качка -  колишній віцепрезидент зі стратегічного розвитку (з січня 2014) та в. о. президента (листопад 2014 — квітень 2015) Американської торговельної палати в Україні - став віцепрем’єр-міністром з питань євроінтеграції.

З Тарасом Качкою автор статті спілкувався кілька разів як з експертом, як з  уповноваженим з питань підприємництва при Державній фіскальній службі. Пізніше, вже як заступник міністра економіки він брав участь у перемовинах з американською делегацією стосовно ресурсної угоди.

Також саме Качка вів перемовини з очільником міністерства сільського господарства Польщі під час блокування польськими фермерами та перевізниками україно-польського кордону, коли предметом конфлікту був експорт через Польщу більш дешевого українського зерна.

Очевидно, що його призначення зумовлене його якостями як експерта та переговорника, які знадобляться в подальшому процесі євроінгтеграції, якій чинять спротив ряд східноєвропейських країн.

Найбільш несподіване «пересування» в Уряді – колишній прем’єр Денис Шмигаль не пішов з Кабміну, а відтепер очолюватиме Міністерство оборони. Статус колишнього міністра оборони – Рустема Умерова – якого останнім часом оточували претензії з боку антикорупційних активістів та журналістів – лишається незрозумілим. Чутки про його можливе призначення послом у США – поки не підтвердилися.

Стосовно Шмигаля, то його призначення в Міноборони не стало несподіванкою, і багато представників громадського сектору та й самого міністерства очікували цей крок.

Ліквідовані «малі міністерства»

Є, втім, і ті, хто позбавився місця в Кабінеті міністрів без подальших перспектив або принаймні поки що без оголошених, часто – разом з ліквідацією посад чи цілих міністерств.

Так, в новому уряді не буде посади міністра кабінету міністрів, який відповідає за координацію дій Кабміну з іншими гілками влади. Подальша політична доля міністра Олега Немчінова, робота якого не викликала зауважень  влади, невідома. Так само, як і колишнього міністра соціальної політики Оксани Жолнович.

Два міністерства були об’єднані – екології та економіки – в одне.

Ще два – були де-факто ліквідовані. Це новостворене Міністерство Єдності України (про сумнівний функціонал котрого ми писали півроку тому), яке не встигло нічого зробити, як його міністр – Олексій Чернишов – потрапив  гучний корупційний скандал. В результаті його міністерство, доволі невелике, буде приєднано до Мінсоцполітики, яке тепер називатиметься «Міністерство соціальної політики, сімʼї та єдності»

Ще одне міністерство, яке ніяк не проявило себе – Міністерство стратегічних галузей промисловості (Мінстратпром). Яке мало б координувати виробництво систем озброєння, сертифікацію іноземних тощо.  На ділі виявилось,  що воно в багатьох функціях дублює функції міністерства оборони, міністерства цифрової трансформації або ж «Укроборонпрому». Не дивно, що останнім його керівником був власне керівник «Укроборонпрому» Герман Сметанін.

«Ми цілими днями займалися якоюсь роботою, яку потім часто нам відміняли, бо з’ясовувалося, що в Міністерстві оборони вже цим займаються кілька місяців. І так далі. Частина людей звільнилася, щоб не робити те, що не приносить результату», - каже нам одна з колишніх спеціалістів Мінстратпрому. Як результат, це міністерство, яке також було створене доволі нещодавно, приєднають до Міністерства оборони.

Єдине виключення з усього списку – Міністерство культури та статегічних комунікацій. Консультації щодо кандидата на посаду міністра культури ще тривають.