Чому саме зараз посилився обмін ударами між Росією та Україною — особливо російські атаки на цивільні об’єкти? Чому вони такі інтенсивні?
Україна та Росія нині перебувають у виснажливому змаганні.Україна намагається послабити економічні засади російських воєнних зусиль і державного управління, завдаючи цілеспрямованих ударів по промислових об’єктах, передусім по нафтопереробній галузі у глибині країни.
Росія ж прагне залякати та деморалізувати Україну й її партнерів показовими масштабними атаками на українські міста, а останнім часом — і на іноземні представництва.Москва розраховує, що такі масовані бомбардування допоможуть нав’язати несправедливий «переможний мир» ще до того, як економіка країни зазнає настільки глибоких втрат, що забезпечення армії та населення пальним і енергією стане нерозв’язною проблемою.
Вперше було уражено одну з головних будівель українського уряду. Чи це навмисно?
Ймовірніше, це пов’язано з посиленням далекобійних можливостей російських збройних сил, ніж із навмисним рішенням. Раніше вже були спроби завдати удару по урядовому кварталу.
Це незвично, адже протиповітряна оборона України найсильніша саме в центрі Києва. Чи може це свідчити про прогалину в обороні?
Очевидно, що кількість дронів і ракет настільки велика, що українська протиповітряна оборона вже не справляється з цією масою повітряних цілей. Водночас військове значення цих успішних атак на цивільні об’єкти є незначним. Москва розраховує на психологічний ефект.
Рідне місто президента Зеленського також зазнало бомбардувань. Чи використовує Москва інтенсивність і характер атак як засіб політичного послання?
Посилені атаки на Кривий Ріг, ймовірно, також є частиною своєрідної психологічної війни проти президента, українського народу та іноземних держав. Мета полягає в тому, щоб продемонструвати: Зеленський — це проблема. І справді, Зеленський лишається проблемою для Росії: хоча він уже не має такої популярності, як у 2022 році, його поважають як усередині країни, так і за її межами.
Водночас Росія намагається делегітимізувати Зеленського за допомогою псевдоюридичних аргументів і таким чином досягти політичної дестабілізації та суспільного розколу. Спроби делегітимізувати українських лідерів є частиною російської стратегії від 2014 року.