В ніч на середу під час чергової масованої атаки Росії на Україну російські ударні безпілотники типу “Шахед” неодноразово порушували повітряний простір Польщі. Цей інцидент став безпрецедентним за масштабом порушенням кордону країни-члена НАТО, що змусило польські збройні сили застосувати зброю, підняти в повітря авіацію та тимчасово закрити кілька цивільних аеропортів.
Атака на члена НАТО: як Польща відбивала удар російських “Шахедів”
Оперативне командування Збройних сил Польщі підтвердило факт перетину кордону кількома групами російських БПЛА. Найбільша загроза була зафіксована у Підляському, Мазовецькому та Люблінському воєводствах.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що перебуває у постійному контакті з військовим керівництвом, та підтвердив застосування зброї по ворожих цілях. “Військові застосували зброю по цілях“, – повідомив він, додавши, що скликає позачергове засідання уряду.
Для забезпечення безпеки було тимчасово призупинено роботу аеропортів у Жешуві, Любліні та двох варшавських аеропортів – Шопена та Модлін.
В цей раз у селі Вирики-Воля в Польщі, неподалік кордону з Білоруссю, уламки збитого російського безпілотника впали на житловий будинок. Внаслідок інциденту ніхто не постраждав, однак пошкоджено дах будівлі та припаркований поруч автомобіль.
Міністр національної оборони Польщі Владислав Косиняк-Камиш повідомив, що загалом повітряний простір країни порушили “понад десять” російських об’єктів. Точна цифра наразі не називається, але підтверджено, що йдеться про дрони типу “Шахед”.
Інцидент викликав швидку та рішучу реакцію з боку союзників Польщі. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг засудив порушення повітряного простору Альянсу, назвавши його “небезпечним та безвідповідальним”. Він заявив: “НАТО солідарне з Польщею. Ми робимо все необхідне для захисту території всіх союзників“.
Сполучені Штати в особі речника Державного департаменту запевнили, що їхня відданість статті 5 статуту НАТО є непохитною. Американський конгресмен Джо Вілсон назвав атаку “актом війни” з боку Росії. Свою солідарність та занепокоєння також висловили лідери Великої Британії, Німеччини, Франції та країн Балтії, закликавши Росію припинити ескалацію. Європейський Союз рішуче засудив дії РФ, пообіцявши прискорити надання допомоги Україні для посилення її протиповітряної оборони.
Хронологія попередніх порушень повітряного простору Польщі
Інцидент 10 вересня став кульмінацією у серії порушень, що триває від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
1. Трагедія у Пшеводуві 15 листопада 2022 року. Найтрагічніший інцидент, коли внаслідок падіння ракети на території зерносушарки загинуло двоє громадян Польщі. Розслідування встановило, що це була ракета української системи ППО С-300, яка відбивала російську атаку. Повну відповідальність за інцидент союзники поклали на Росію як на країну-агресора.
2. Загублена ракета Х-55 під Бидгощем 16 грудня 2022 року. Російська крилата ракета без бойової частини увійшла в повітряний простір Польщі та впала у лісі. Її уламки випадково знайшли лише у квітні 2023 року, що спричинило політичний скандал та виявило серйозні прогалини у системі ППО країни.
3. Короткочасне порушення повітряного простору Польщі 29 грудня 2023 року. Імовірно, російська крилата ракета перебувала над територією Польщі близько 3 хвилин, заглибившись на 40 км. Для її перехоплення піднімали винищувачі F-16, проте військові вирішили не збивати ціль.
4. Ще одна ракета над Люблінським воєводством 24 березня 2024 року. Російська крилата ракета знову порушила польський кордон і пробула в повітряному просторі країни 39 секунд. Її супроводжували радіолокаційні системи, але не збивали через ризик для місцевих мешканців.
5. Падіння “Шахеда” в Осінах 20 серпня 2025 року. Російський безпілотник “Shahed-136” впав на кукурудзяному полі та вибухнув, пошкодивши будівлі. Міністр оборони Польщі назвав цей випадок “черговою провокацією з боку Російської Федерації”.
Ця серія інцидентів є серйозною ескалацією та черговим свідченням того, як повномасштабна війна Росії проти України становить пряму загрозу безпеці всіх країн-членів Альянсу. Всупереч зростаючій кількості інцидентів та жорстку риторику, Альянс та його ключові члени, зокрема США, демонструють стриманість і не поспішають вступати у пряму війну з Росією. Головна мета цієї стратегії – уникнути прямого військового зіткнення між ядерними державами, яке могло б перерости у глобальний конфлікт.
Таким чином, Альянс намагається знайти баланс між демонстрацією рішучості захищати кожен сантиметр своєї території та недопущенням неконтрольованої ескалації, яка загрожувала б світовій безпеці. Чи ця недостатньо рішуча позиція не обернеться крахом для всієї Європи, ми зможемо дізнатися тільки з часом.