Китайські експерти допомагають Росії розробляти аналоги “Шахедів”

Цей завод також отримував готові партії китайських ударних та розвідувальних дронів через російську компанію-посередника.

Китайські експерти з безпілотників неодноразово відвідували підсанкційний російський оборонний завод ІЕМЗ “Купол” для участі у технічній розробці дронів “Гарпія”.

Про це йдеться у розслідуванні агенції Reuters, яка ознайомилась із відповідними документами та отримало інформацію від двох європейських чиновників з питань безпеки.

Як Китай допомагає РФ виробляти дрони: подробиці

Зазначається, що з другого кварталу минулого року китайські експерти відвідали ІЕМЗ “Купол” більше шести разів. Документи, включаючи комерційні рахунки-фактури та банківські виписки, показали, що минулого року “Купол” отримав більше десятка ударних дронів виробництва китайської компанії Sichuan AEE. Постачання здійснювала російська оборонна закупівельна компанія TSK Vektor, яка перебуває під санкціями США та ЄС.

У звітах “Купола”, з якими ознайомилося Reuters, описуються льотні випробування безпілотників A60, A100 і A200 на військовому полігоні в Челябінській області Росії в останньому кварталі 2024 року.

У Міністерстві закордонних справ Китаю заявили, що не знають про цю співпрацю, наголосивши, що Пекін “ніколи не надавав летальної зброї жодній зі сторін конфлікту і суворо контролював товари подвійного призначення”.

Згідно з документами, група китайських експертів відвідала об’єкти “Купола” в місті Іжевськ, щоб зібрати дрони та навчити російський персонал їхньому використанню.

Дрони “Гарпія”, які виробляє “Купол”, створені за зразком іранських дронів Shahed і використовують китайські деталі, зокрема двигуни.

Два європейські чиновники заявили, що поставки невеликої кількості готових китайських ударних дронів та присутність китайських експертів можуть свідчити про зацікавленість “Купола” у розширенні виробництва нових, більш досконалих моделей безпілотників.

Китай скорочує підтримку Росії: скасовано пільги на імпорт міді та нікелю

У вересні уряд Китаю скасував неофіційні субсидії, що раніше допомагали державним компаніям імпортувати російські мідь і нікель.

Ці пільги, які надавалися у вигляді знижок або фіксованих виплат, компенсували логістичні витрати та підтримували російських постачальників, забезпечуючи стабільність поставок.

Пекін активно інвестує у видобуток міді та нікелю в інших регіонах, таких як Індонезія, Африка та Латинська Америка.

Також Китай прагне захистити свій внутрішній ринок від цінових перекосів, спричинених знижками на російські метали, що продаються через західні санкції.

16 вересня стало відомо, що Москва вдається до бартеру, щоб обійти західні санкції, що свідчить про зростаючий тиск на її економіку. Було виявлено вісім таких угод, що вказує на те, як війна в Україні спотворила торговельні відносини Росії.