У середу лідери ЄС зібралися на неформальному саміті в Копенгагені, щоб обговорити, серед іншого, запропонований Європейською комісією план створення «стіни дронів». Численні порушення повітряного простору країн ЄС, особливо Данії, підкреслили необхідність захисних заходів проти дронів. Європейська преса обговорює пріоритети та проблеми спільного захисту.
Не потрібно винаходити велосипед
Kleine Zeitung (Австрія) пише, що європейці можуть багато чого навчитися в України, коли йдеться про дрони:
«Чи дійсно Європа повинна інвестувати значні кошти в парк дронів та електромагнітні глушилки, які за рік можуть стати застарілими через швидкий технологічний прогрес? Або ж вона повинна зосередитися на розвитку експертизи та потенціалу для швидкого масштабування виробництва? Однак, якщо діяти розумно, є багато сфер, у яких Європі не потрібно винаходити велосипед. Адже зараз навряд чи знайдеться країна з таким досвідом і практичними знаннями в галузі дронів, як Україна, яка готова поділитися своїми знаннями з європейцями. Зрештою, єдине, чим можна боротися з дронами, — це дрони».
Небезпечні не тільки ракети та дрони
Corriere della Sera (Італія) застерігає, що Європа не повинна надто покладатися на військові аспекти у своєму плануванні безпеки:
«Атаки на аеропорти, найбільш видимий і найсерйозніший прояв кібервійни, яка вже роками ведеться проти європейських країн (і посилилася після вторгнення в Україну), мали би продемонструвати всім, що сьогодні війни вже не ведуться виключно за допомогою вогнепальної зброї та солдатів на землі. Вони мають змусити громадськість усвідомити, що та чи інша країна може бути занурена в хаос і навіть доведена до відчаю та голоду без застосування ракет, дронів чи танків. А отже, необхідно вжити контрзаходів, щоб запобігти такому розвитку подій у майбутньому».
Позбутися принципу одностайності
ЄС нарешті повинен подолати блокади, які заважають його прогресу, закликає L’Echo (Бельгія):
«Є сильні ознаки паралічу в багатьох сферах: Париж і Берлін виявляють мало підтримки щодо стіни дронів, а Угорщина, яка залишається лояльною до Москви, блокує вступ України до ЄС і введення санкцій. ... Що потрібно, щоб Європа захистила себе від імперіалістичних амбіцій Росії? ... Щоб вийти з глухого кута, ЄС повинен терміново вжити радикальних заходів, починаючи зі скасування принципу одностайності, як це запропонував президент Європейської ради Антоніу Кошта. Адже неприпустимо, щоб така маленька держава, як Угорщина, могла грати долею 450 мільйонів громадян завдяки своєму право вето».
Необхідна відкрита дискусія про недоліки Данії
Криза з дронами викликала запеклу дискусію про внутрішню політику в Данії, яка приймала саміт. Berlingske (Данія) закликає до більшої об’єктивності:
«Метте Фредеріксен критикували за те, що вона спровокувала реакцію Росії своєю агресивною риторикою та потужною підтримкою України. Люди мають право займати та відстоювати таку позицію, але їй слід заперечувати, оскільки вона виражає думку, що винна сама жертва – Данія. Це нагадує політику умиротворення перед початком Другої світової війни – мовляв, якщо не сердити й не провокувати агресора, все буде добре. Але це неправильно як з фактичної, так і з принципової точки зору. Втім, відкрита дискусія про недоліки в переозброєнні Данії є бажаною».
Фон дер Ляєн прагне збільшити свій вплив
Для когось це можливість, припускає La Repubblica (Італія):
«Під проводом ЄС» – ця фраза, яку неодноразово повторювала голова Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, викликала занепокоєння у багатьох держав-членів ЄС, від Франції до Німеччини. На вчорашньому спеціальному засіданні Європейської ради відбулася серйозна суперечка щодо спірної «стіни дронів». Чому? Тому що фон дер Ляєн не приховує свого наміру зробити все можливе, щоб просунути цю нову систему оборони. ... Можливо, голова Комісії використовує російську загрозу для того, щоб надати більшої ваги своєму власному мандату і наділити виконавчу владу ЄС функціями, які вона офіційно не може мати».