Впродовж всього минулого тижня в Брюсселі готувались до саміту Європейської Ради, 23 жовтня — засідання вищого органу Євросоюзу, який визначає його спільну зовнішню політику.
Українські ж дипломати, своєю чергою, активно переконували європейських колег у потребі одностайно проголосувати за кожне з трьох найважливіших питань на порядку денному.
- підтримка України у переговорах щодо отримання гарантій безпеки
- 19-й пакет санкцій проти Росії
- надання репараційної позики за рахунок заморожених коштів Росії.
Але якщо перші два пункти лідери країн ЄС скоріше підтримають, то передача заморожених активів Росії поки виглядає як дуже проблемне юридично-економічне рішення.
Чи знайде ЄС політичну волю на передачу заморожених активів РФ та які країни можуть її заблокувати — у матеріалі Кyiv Post.
Рішення Європейської Ради по репараційному кредиту - наслідки для України
Напередодні засідання Європейської Ради джерело Кyiv Post в Офісі Президента повідомило, що Україна очікує на ухвалення позитивного рішення.
“Маємо надію, що завтра (23 жовтня - ред.) дізнаємось хороші новини”, - коментують в ОП.
Але! Навіть у випадку негативного голосування у Європейській Раді за надання Україні репараційної позики та коштів від заморожених активів Росії, створення компенсаційного механізму триватиме. І Україна все одно отримає відшкодування за злочин російської агресії.
Адже російські активи та репараційна позика - це не всі механізми виплати компенсацій, а лише два з них. “Механізм компенсацій для українців не залежить від якогось конкретного фінансового механізму. Понад 50 держав зі всього світу разом з Україною створюють механізм, який покликаний забезпечити відновлення справедливості та ефективні репарації для всіх, хто постраждав від війни”, - розповів виконавчий директор Реєстру збитків Маркіян Ключковський в ексклюзивному коментарі Kyiv Post.
“Серед учасників цього процесу є твердий консенсус - Росія має компенсувати всю шкоду, яку вона завдала своєю агресією. Ця робота не зупиниться, доки це не буде реалізовано.
За цим принципом створено Реєстр збитків, який вже працює, і до якого вже подано понад 66 тисяч заяв. За цим принципом вже в грудні буде підписано багатосторонню конвенцію про створення компенсаційної комісії для України.
Як ми бачимо - політична воля для цього є, підтримка держав - потужна. Робота над визначенням того, як саме будуть фінансуватись виплати репарацій активно ведеться. Їх джерелом буде саме Росія, тут варіантів немає. Все інше - це визначення механізмів. Використання російських активів та репараційна позика - лише два з них», - резюмує Ключковський.
Заморожені активи російського центробанку - яка сума
Україна просуває ідею конфіскацію всієї суми з початку вторгнення. Загальної суми заморожених активів російського центробанку точно ніхто не знає, за різними оцінками вартість їх варіюється між €210 і €310 мільярдами євро.
Найчастіша сума, на яку посилаються – €210 мільярдів ($227 млрд). Найбільша відома частка знаходиться в бельгійському кліринговому холдингу Euroclear, який відповідає за зберігання коштів та фінансові операції на ринках капіталу в Європі – €190 мільярдів ($220,67 мільярда).
Політичний тиск на Європу
Європа не поспішала конфіскувати всі кошти через побоювання, що Росія потім буде судитися за ці кошти. Джерело Kyiv Post, близьке до перемовин між європейськими партнерами, які намагаються домовитися про конфіскацію коштів, розповідає про політичні причини страху перед Росією навіть тоді, коли розрахунки плати за суди не є критичними.
Саудівська Аравія погрожувала Франції продати велику частину французьких облігацій, якщо Франція буде лобіювати конфіскацію російських активів, хоча, як стверджує економістка Еліна Рибакова, це нонсенс. Якщо такий політичний шантаж і почнеться на європейських біржах, Європейський центробанк втрутиться і викупить надлишок бондів, аби заспокоїти коливання.
“Річ у тім, що і Саудівська Аравія так само тримає гроші в Європі. В цій країні не зацікавлені у створенні прецеденту, який в подальшому може бути використано проти них, - розповідає Кyiv Post Голова комітету з питань зовнішньої політики Верховної Ради Олександр Мережко. - Такий саме тиск можуть чинити Китай та інші друзі Росії. Це країни авторитарних режимів, які також тримають кошти в демократичних країнах Європи”.
Extraordinary Revenue Acceleration (ERA Loan) - що це
З часом, позиція Заходу почала пом’якшуватися, а час зберігання суми російських активів в Euroclear був достатнім, аби на депозитному рахунку накопичилися відсотки. Тоді росактиви були вперше використані на благо України – Країни “Великої сімки” створили ініціативу Extraordinary Revenue Acceleration (ERA Loan). Обсяг допомоги – €45 мільярдів ($53 мільярдів) від США, ЄС, Британії, Японії та Канади на 2025-2026 рік.
Фінансовий дизайн інструменту складний: замість направити відсотки з Euroclear напряму, країни G7 направляють Україні кошти “із своєї кишені”, які їм потім компенсуються з нарахованих відсотків на депозитному рахунку. Щорічні доходи з цих активів оцінюються у €2,5–3 мільярди ($2,6–3,4 мільярда) залежно від ринкових ставок.
ERA Loan стала одним із найціннішим ресурсом для українського бюджету, забезпечивши Національному банку України рекордні золотовалютні резерви у понад $46,6 мільярдів, а бюджету – життєво важливе джерело видатків на соціальні виплати. Британська частина допомоги була спрямована напряму на оборону.
Проте вся сума росактивів надалі залишається не конфіскованою. Росія продовжує війну проти України, через що українські витрати з кожним роком зростають. Проте міжнародні партнери України не вірили в затяжну війну, закладаючи зниження інтенсивності бойових дій у 2025, і відповідно – зменшення зовнішньої допомоги з цього періоду.
Тривалість всіх програм фінансування взагалі обмежувалась 2027-м роком: програма з Міжнародним валютним фондом та фінансування України з боку Євросоюзу в рамках програми для відновлення економіки Ukraine Facility.
У 2025-му війна не закінчилась, відтак Україна опинилася під загрозою, що їй не буде вистачати грошей на покриття соцвиплат і зарплат бюджетникам у наступна два роки.
Kyiv Post писав про цю загрозу в липні 2025, тоді вже стало зрозуміло, що Україна не зможе скоротити витрати на оборону і безпеку, якщо війна триватиме більшу частину 2026 року. Ці витрати залишаться на рівні $73,7 мільярда, а у 2027–2028 роках знову зростуть — до $68–105 мільярдів щороку, йшлося у Macroeconomic Handbook Київської школи економіки.
У вересні 2025 голова бюджетного комітету парламенту Роксолана Підласа уточнила цю цифру – в 2026 році Україні потрібно щонайменше $120 млрд, аби протистояти російській агресії, сказала вона на щорічній зустрічі «Ялтинська європейська стратегія» в Києві.
Європі потрібно було шукати нові способи профінансувати Україну, оскільки Росія не припиняє свою війну. Джерело Kyiv Post в уряді, близьке до переговорів про фінансування, пояснювало, що Європа не готова створити якусь нову програму на 2025-2026 роки. Міжнародний валютний фонд також не видає настільки великі позики країнам одноразово. Найбільший позичальник МВФ – Аргентина – винна фонду $57 мільярдів загалом, за підрахунками Aljazeera. Україна вже другий найбільший позичальник фонду із заборгованістю в $14 мільярдів (при тому що остання чотирирічна програма складає $15.5 мільярди).
Репараційний кредит для України - що це
У вересні 2025 нарешті з’явився конкретний інструмент, який отримав назву репараційний кредит обсягом €130 мільярдів ($153 мільярдів). Цифра з’явилась так: на порахованих Європою залишках на рахунках росактивів залишається €175 мільярдів ($206 мільярдів) готівки, від них відняли обсяг ERA Loan €45 мільярдів ($53 мільярдів) і вийшла сума позики.
Проте і тут складний дизайн: активи знову не конфісковують. Натомість Euroclear купить зі свого бюджету облігації Євросоюзу на цю суму і вони стануть заставою для позики Україні з боку Євросоюзу.
Якщо Росія закінчує війну проти України завтра, репарації спрямовують на погашення коштів Euroclear. Якщо ж Росія не закінчує війну проти України, але з неї знімуть санкції, Європа має погасити цю позику самостійно, але це малоймовірно, розповів американський юрист Джеймісон Фаєрстоун на брифінгу в Києві.
Загальна сума позики може змінитись, оскільки вона підв’язана під розрахунок потреби України у зовнішньому фінансуванні, який має порахувати Міжнародний валютний фонд під нову програму.
Раніше джерело, близьке до розрахунків, на умовах анонімності повідомило Kyiv Post, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) оцінив непокриту потребу фінансування України у $65 мільярдів на 2026–2029 роки.