Попри переговори, повторювані й смертоносні удари Росії по цивільному населенню вказують, що країна хоче продовжувати війну до кінця 2025 року — або й довше.
Хоча глава Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна заявляє, що у Росії закінчуються ресурси для економічного зростання, речник Кремля Дмитро Пєсков продовжує стверджувати, що Росія має «стратегічну перевагу» на полі бою в Україні — і має намір просуватися далі.
Російська економіка більша і має більше ресурсів, які можна мобілізувати для фінансування війни, тоді як в України таких можливостей значно менше. І поки Захід не нарощує допомогу Україні та не посилює санкційний тиск на Росію, Україна залишається у набагато більш вразливому становищі з погляду фінансування оборони проти повномасштабного вторгнення, розповіла Наталія Шаповал, керівниця KSE Institute під час конференції Національного банку та Національного банку Польщі.
Українська операція «Павутина» знищила щонайменше 10 російських літаків із 40 цілей на п’яти аеродромах у Мурманській, Іркутській, Рязанській та Амурській областях Росії 1 червня. Але після цього Росія перейшла до масштабних комбінованих повітряних атак — одночасно запускаючи до 500 дронів і ракет, підриваючи можливості ППО України. Атаки призвели до десятків загиблих і сотень поранених у Києві, Харкові, Одесі та інших містах.
Речник російського президента Дмитро Пєсков неодноразово заявляв, що Росія не погодиться на припинення вогню в Україні. Військово-промисловий комплекс РФ розширюється попри міжнародні санкції, як підтверджує останнє дослідження KSE. Кремль має економічні можливості продовжувати нинішній темп війни ще місяцями, а то й роками.
Захід розраховував, що війна Росії — найбільше вторгнення у суверенну державу з часів Другої світової — завершиться у 2025 році. Але цього не сталося. Україна вступає у 2026 рік — ще один рік повномасштабної війни — з недофінансованою обороною і завершенням макрофінансової допомоги.
Час приймати рішення. Чи готовий Захід дозволити Росії продовжувати війну у 2026 році?
Чому Київ непокоїть 2026 рік
Союзники України та міжнародні економісти не планували, що війна Росії проти України триватиме впродовж 2026 року, розглядаючи цей сценарій як найгіршу альтернативу, що навряд чи відбудеться.
Уряд України заклав такий варіант у Бюджетній декларації на 2026–2028 роки як альтернативний економічний сценарій.
Міжнародний валютний фонд дотримується аналогічного підходу: у своєму песимістичному сценарії передбачає, що війна завершиться у другому кварталі 2026 року, згідно з восьмим меморандумом щодо програми України та МВФ.
Але деякі експерти поставилися до цього серйозніше. Економісти KSE намагалися привернути увагу до нових даних, які вказують на суттєву недофінансованість оборонних потреб України у 2026 році — і закликають вирішити проблему негайно.
Те, що раніше озвучувалось без точних цифр, тепер підраховано ретельно: Україні бракує як військової, так і фінансової допомоги, щоб протистояти затяжній війні — не кажучи вже про ініціативу без підтримки союзників. Це становить серйозну загрозу для економіки.
«Чим довша війна, тим менш достатньою буде підтримка, вже погоджена партнерами, щоби дозволити Україні продовжити опір без загрози макроекономічній стабільності», — йдеться у новому Macroeconomic Handbook від KSE, який окреслює економічні тенденції другого кварталу 2025 року.
Затягування війни в Україні залишить країні лише 2% зростання у 2026 році, «якщо безпеку не буде відновлено», пише ОЕСР у своєму останньому економічному прогнозі.
За прогнозом уряду України, її економіка продовжить страждати від високих цін у міру затягування війни. Інфляція залишатиметься високою: зменшення з 15% до 7,5% очікується лише до 2028 року, що продовжить тиснути на виробничі витрати. Економіка України залишатиметься «на плаву», але не зростатиме — уряд прогнозує 2,4% реального зростання ВВП у 2026 році, тоді як інші інституції прогнозують 4–7% зростання у період післявоєнного відновлення.
Міжнародні партнери України ще не знайшли рішення для фінансування 2026 року, а часу на його розробку у другій половині року стає дедалі менше. Проте вони пообіцяли почати переговори про майбутню допомогу під час Конференції з відновлення України в Римі 10–11 липня, повідомило джерело Kyiv Post в українському уряді.
Платформа донорів України — координаційний орган, що об’єднує країни й міжнародні фінансові організації, які допомагають з фінансуванням потреб України у війні — зібралася в Римі 9 липня для обговорення варіантів фінансування, повідомило Міністерство фінансів України.
Поточні програми макрофінансування — кредит Extraordinary Revenue Acceleration (ERA), підкріплений прибутками від заморожених російських активів, програма Ukraine Facility та програма МВФ — незабаром завершаться, залишаючи Україну в стані невизначеності.
Українці та український бізнес відповіли на фінансовий тиск, збільшивши податкові надходження удвічі з 2022 по 2025 роки, на 15% (з урахуванням інфляції) більше, ніж у 2021-му, до початку повномасштабного вторгнення Росії, за оцінками KSE.
Внутрішні запозичення, які стали другим ключовим джерелом фінансування після податків у 2024 році, також подвоїлися з початку вторгнення, попри втечу іноземних інвесторів — частка нерезидентів у облігаціях внутрішньої державної позики (ОВДП) України майже зникла.
Українські фінансові потреби на 2025 рік — близько $30 млрд — повністю покриті. І понад $13 млрд фінансування ERA, що залишилися, планується перекинути на 2026 рік.
Прогнозований дефіцит бюджету України на 2026 рік — $46,3 млрд. Чому більше, ніж у 2025-му? Поки що жоден партнери не оголосили про надання додаткових грантів на 2026 рік, отже, Україна буде змушена більше позичати, що збільшить боргове навантаження та витрати на обслуговування боргу.
Оскільки програми МВФ, залишки ERA та Ukraine Facility дадуть ще $15,1 млрд у кредит, дефіцит на 2026 рік усе одно сягне приблизно $17,7 млрд.
Прогнози на 2027 рік — ще гірші. Програми ERA, Ukraine Facility та МВФ мають завершитися, залишаючи Україну майже без макрофінансової підтримки на 2028 рік і далі. МВФ, ймовірно, продовжить програму, але її обсяг надто малий для інвестицій — грошей вистачить лише на погашення попередніх кредитів.
Очікуваний бюджетний розрив України
$17,7 мільярда — саме стільки Україні бракує для фінансування потреб оборонного бюджету у 2026 році. Раніше вважалося, що війна завершиться, і відповідно витрати зменшаться.
Оскільки Росія продовжує війну проти України, високі витрати на оборону та безпеку України нікуди не зникнуть. Навпаки — війна Росії вимагатиме ще більшого фінансування з кожним роком. Україна витратила $49 мільярдів на війну проти Росії у 2022 році, але вже у 2023–2025 роках ці витрати зросли до $73 мільярдів щороку, за оцінками KSE.
KSE прогнозує, що Україна не зможе скоротити витрати на оборону і безпеку, якщо війна триватиме більшу частину 2026 року. Ці витрати залишаться на рівні $73,7 мільярда, а у 2027–2028 роках знову зростуть — до $68–105 мільярдів щороку, йдеться у Macroeconomic Handbook KSE.
Що включає в себе потреби в оборонному фінансуванні опісля війни, за оцінками KSE?
Зарплата військовослужбовців має зрости до близько $2 000 на місяць (або $24 000 на рік). За потреби у близько 350 000 військових для захисту України від російської агресії, це становить $17,5 мільярда.
$28–35 мільярдів потрібно виділити на поповнення арсеналів Збройних сил. Ще $23–53 мільярди оборонних потреб можуть бути покриті безумовним доступом України до військових запасів західних країн, якщо Росія повторно вторгнеться після можливої паузи чи відступу.
Борг і війна за інвестиції
Міністерство фінансів України дотримувалося обережної боргової політики до початку повномасштабної війни. У 2018–2021 роках співвідношення боргу до ВВП в Україні залишалося нижче 50%, що близько до рекомендованого рівня для країн, що розвиваються (менше 40%). Для порівняння, у Польщі цей показник становив 52–67%.
Але війна різко підвищила співвідношення боргу до ВВП — до 84,6% у 2024 році. За прогнозами KSE, цей показник зросте майже до 100% до кінця 2026 року, а з урахуванням позики ERA та покриття дефіциту $17,7 мільярда — і до 110%. Надалі борг знижуватиметься дуже повільно.
Україна, змушена фінансувати армію, щоб вижити під тиском російської агресії, може залишитися майже без коштів на інвестиції та післявоєнне відновлення.
І якщо додати до цього постійно високі оборонні витрати, країна може опинитися в сценарії «нульового зростання» на тривалий період. Кожен додатковий рік війни погіршує ситуацію ще на понад $30 мільярдів — саме стільки Україна щорічно витрачає на нові борги та обслуговування старих.
Зазвичай витрати будь-якої країни залишаються відносно стабільними, змінюючись лише під час виняткових подій, як-от пандемія COVID-19. Але для країни, що перебуває у стані війни, ситуація зворотна. Борг, витрати на обслуговування і погашення зростають постійно, «з’їдаючи» дедалі більшу частку бюджету.
Ці виплати скорочують обсяг капіталу, доступного для інвестицій у відновлення та розвиток економіки. А менші інвестиції — це менші доходи, що змушують Національний банк України послаблювати гривню і витрачати резерви для покриття дефіциту. А чим слабша країна економічно — тим менше ресурсів вона має для відсічі ворогу.
Брак фінансування для України — менше оборони для союзників
Якщо російська армія нападе на Захід, вона зробить це вже з досвідом війни на українській території.
Сусіди України також заплатили б високу ціну у разі нової фази війни. Наприклад, напад на Польщу чи країни Балтії змусить уряди збільшити чисельність армії до рівня, співставного з українською — приблизно 0,8–1 мільйона осіб. При середній зарплаті польського військовослужбовця $1400 на місяць, враховуючи ще й потребу в додаткових преміях за небезпечні умови, Польща буде змушена платити величезні суми навіть лише за утримання армії.
Для одних лише зарплат Польщі доведеться виділити оборонний бюджет, співставний із українським. Але до цього додадуться витрати на спорядження, їжу, боєприпаси, зброю, логістику.
Росія зможе збільшити свої резерви, продовжуючи мобілізацію українців на окупованих територіях як після 2014-го, так і після 2022 року — як це вже відбувається у Запорізькій та Херсонській областях, за даними Головного управління розвідки (ГУР).
Але цей найгірший сценарій для Європи ще можна відвернути.
Міністр фінансів України Сергій Марченко раніше запропонував план: Захід має фінансувати українську армію. Утримання Збройних сил України коштуватиме країнам ЄС і НАТО лише незначну частку їхнього ВВП і може бути розподілене між усіма учасниками, вважає Марченко.
Якщо ж Росія нападе на країни ЄС напряму, витрати сягнуть набагато більших обсягів. Європейський аналітичний центр Bruegel підрахував, що ЄС доведеться створити 50 нових бригад (300 000 військових), витрачаючи додатково приблизно €250 мільярдів ($292,8 мільярда) щороку — до 3,5% ВВП — лише для стримування можливого вторгнення Росії в Європу.
Захід має зробити три речі, аби одночасно посилити власну оборону та підтримати Україну, вважають економісти KSE:
- Взяти на себе частку витрат на утримання українських військових в обмін на спільні навчання та інші послуги;
- Розробити нові програми фінансування замість тих, що добігають кінця, зокрема впровадити нові механізми, як-от окремий «військовий борг»;
- Надати Україні повний і безумовний доступ до військових запасів країн-партнерів.
Україна ще може стати успішною економікою на рівні Європи і США. Уже реалізуються десятки проєктів, які створюють це майбутнє. Але наразі Києву все ще потрібно спрямовувати свої фінансові ресурси на боротьбу за власний суверенітет.
Подібна війна коштуватиме життів та коштів. Чи готовий Захід платити таку ж ціну?
