За даними Bloomberg, європейські посадовці дедалі більше переконуються, що використання близько €200 млрд ($232 млрд) заморожених активів Центрального банку Росії може бути єдиним реальним способом забезпечити довгострокове фінансування для України, оскільки інші джерела підтримки поступово вичерпуються.
За даними осіб, обізнаних із внутрішніми обговореннями, на які посилається видання, Європейський Союз планує досягти політичної домовленості з цього питання на саміті лідерів у Брюсселі наступного тижня.
Після досягнення консенсусу, за словами джерел, виконавчі органи ЄС мають оперативно підготувати правовий механізм, який дозволить здійснити перші перекази коштів уже в другому кварталі наступного року.
Необхідність пришвидшення процесу зумовлена зміною балансу підтримки: Вашингтон дав зрозуміти, що більше не фінансуватиме постачання озброєння, тож Європа бере на себе дедалі більшу відповідальність за військові й економічні потреби України.
Згідно з проєктом, який наразі обговорюють у ЄС, Україна може отримати близько €140 млрд ($163 млрд) нових кредитів, забезпечених замороженими активами.
Позики підлягатимуть поверненню лише в тому разі, якщо Росія зрештою погодиться компенсувати Україні збитки від війни.
ЄС наполягає, що ці активи залишатимуться замороженими, доки Москва не виплатить репарацій. Водночас чиновники розглядають можливість подовжити термін замороження активів через механізм голосування більшістю, а не за принципом одностайності.
Щоб мінімізувати юридичні ризики, ЄС або коаліція країн-учасниць планує надати гарантії для компанії Euroclear — бельгійського клірингового центру, де зберігаються активи, — аби забезпечити можливість виконання потенційних рішень судів у разі позовів з боку Росії.
Бельгія поки що виступає проти цього плану, і наполягає, що будь-які гарантії мають бути бездоганними з юридичного погляду, перш ніж країна зможе дати згоду.
Як повідомляє Financial Times, плани ЄС узгодити до грудня передачу Україні €140 млрд ($163 млрд) заморожених російських активів можуть бути відкладені через заперечення Бельгії щодо запропонованої схеми «репараційної позики».
Країни ЄС також обговорюють, як саме структурувати цю допомогу — чи мають кошти спрямовуватися на військові цілі, економічну підтримку, чи на обидва напрями одночасно.
Інше питання — чи вимагатимуть, аби кошти спрямовувалися на закупівлі в Європі.
За даними джерел, на які посилається Bloomberg, якщо війна триватиме, Києву, ймовірно, знадобиться понад $200 млрд, щоб утримувати оборону й підтримувати економіку до кінця цього десятиліття.
Обговорення відбувається в умовах зростаючої політичної та фінансової напруги в Європі, а деякі аналітики зауважують, що виборці дедалі більше втомлюються від теми допомоги Україні.
Країни також намагаються збалансувати потреби України з власними вимогами щодо збільшення витрат на оборону.
Тим часом Київ продовжує закликати союзників надати більше систем ППО та засобів дальнього ураження, щоб завдавати ударів по військових цілях у глибині російської території — у відповідь на безжальні атаки Москви по українських містах і енергетичній інфраструктурі.
У неділю президент США Дональд Трамп виступив із жорстким попередженням Москві, заявивши, що може передати Україні далекобійні крилаті ракети Tomahawk, якщо Росія не зробить кроків до припинення війни.
Під час брифінгу в Києві цього тижня американський юрист Джеймісон Фаєрстоун заявив, що план ЄС «не позбавляє Euroclear чи Росію їхніх коштів», оскільки пропозиція не передбачає конфіскацію чи прямого використання російських активів.
Водночас Кремль пригрозив відповіддю у разі реалізації цього плану, назвавши його «крадіжкою» та натякнувши, що може у відповідь конфіскувати західні активи в Росії.