У Москві чоловіків, які оскаржують рішення про призов до армії, масово затримують за допомогою технології розпізнавання облич.
За словами Олега Філатчева, керівника «Громадянського альянсу Росії», одного з їхніх клієнтів — 19-річного юнака, який оскаржував свій призовний наказ, — 18 жовтня затримали в метро й доставили до збірного пункту на вулиці Угрешській. Там, за повідомленнями, утримували близько 20 інших молодих чоловіків, затриманих у схожий спосіб.
Філатчев повідомив у Telegram, що після того, як призовник подає апеляцію, військкомат позначає його в системі як «підозрюваного в ухиленні від призову». У результаті поліція затримує таких осіб, якщо їх ідентифікують камери розпізнавання облич.
Юристи зазначають, що представникам затриманих, яких доставили до збірного пункту, відмовляють у доступі — навіть якщо вони мають нотаріально посвідчені довіреності.
Громадянам, які оскаржують призов, радять уникати користування метро. Якщо їх затримують і доставляють до збірного пункту, юристи рекомендують відмовлятися від проходження медкомісії без офіційної повістки та подавати скаргу до військової прокуратури, йдеться в заяві.
Із осені призовники в Москві, Республіці Марій Ел, а також у Рязанській і Сахалінській областях отримують лише електронні повістки, які вважаються «врученими» з моменту появи в реєстрі. Відтоді отримувачам також забороняється виїзд із Росії.
Ті, хто ухиляється від призову, стикаються з додатковими обмеженнями — зокрема, із забороною реєструватися як самозайняті, отримувати кредити, продавати майно чи керувати автомобілем. Також передбачені адміністративні штрафи від 10 до 30 тисяч рублів.
Раніше президент Росії Владімір Путін підписав указ про початок рекордної осінньої призовної кампанії, що триватиме з 1 жовтня до кінця року.
Згідно з даними на урядовому порталі правових актів, призову підлягають 135 тисяч осіб — це найбільший осінній набір з 2016 року, коли було призвано 152 тисячі.
Призову підлягають чоловіки віком від 18 до 30 років, які не перебувають у запасі й зобов’язані проходити військову службу. Федеральним органам влади наказано забезпечити виконання указу.
24 вересня Державна дума схвалила в першому читанні законопроєкт, який передбачає запровадження безперервного процесу призову на військову службу з 1 січня 2026 року. Хоча виклики до війська, як і раніше, відбуватимуться двічі на рік — з 1 квітня до 15 липня та з 1 жовтня до 31 грудня, — призовні заходи тепер триватимуть протягом усього року.
Москва заперечує будь-який зв’язок між призовом і війною проти України, і наполягає, що строковиків не відправлятимуть на фронт.
Водночас український уряд засудив цю призовну кампанію, заявивши, що серед тих, кого мобілізують, — тисячі громадян України з окупованих територій, яких можуть змусити воювати проти власного народу.
У березні Владімір Путін підписав закон, який зобов’язує українців, що проживають на окупованих територіях Запорізької, Херсонської, Донецької та Луганської областей, до 10 вересня або отримати російські паспорти, або залишити ці території.
Тих, хто відмовляється, визнають «іноземцями» й обмежують у праві на проживання на цих територіях. Натомість ті, хто погоджується на російське громадянство, автоматично підлягають призову.