Бельгія висунула три умови для репараційної позики Україні

Премʼєр-міністр країни наголосив на юридичних і фінансових ризиках для Бельгії, де зберігається значна частина цих активів, та попередив, що може заблокувати рішення, якщо вимоги не будуть виконані.

Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер назвав три чіткі умови, за яких його країна погодиться підтримати ідею про “репараційну позику” для України з використанням заморожених російських активів.  

Про це повідомила “Європейська правда”.

Прем’єр Бельгії пояснив ризики репараційного кредиту для України

Глава бельгійського уряду підкреслив, що його найбільше турбує юридичний аспект питання, оскільки саме у Бельгії розташований фінансовий репозиторій Euroclear, де зберігаються знерухомлені активи Центробанку РФ (близько 190 млрд євро).

“Навіть під час другої Світової війни знерухомлені активи ніколи не чіпали. Тож це дуже важливий крок, якщо на нього наважуватись. І у нас є три вимоги”, – сказав він.

Перша вимога Бельгії – повний розподіл юридичних ризиків між усіма країнами ЄС.

“Ми можемо постраждати від велетенських позовів. Тож якщо ви хочете це зробити – потрібно робити це разом”, – наголосив прем’єр.

По-друге, Бельгія вимагає гарантій від усіх країн ЄС на випадок, якщо гроші доведеться повертати.

“Ми хочемо гарантій на випадок, якщо гроші доведеться повертати – що долучиться кожна країна… Не можна, щоб наслідки потім опинилися повністю на Бельгії”, – підкреслив де Вевер.

По-третє, Бельгія наполягає, щоб аналогічні кроки робили й інші країни, де є заморожені російські активи.

“Ми знаємо, що в інших країнах є великі суми російських грошей, і вони про це завжди мовчать. Якщо ми рухаємося у цьому питанні – давайте рухатися разом”, – зазначив він.

Бельгія погрожує заблокувати “репараційний кредит” для України

Прем’єр-міністр Бельгії заявив, що якщо інші країни ЄС не погодяться на ці вимоги, тоді він “робитиме усе можливе”, щоб заблокувати рішення про репараційну позику, оскільки бачить у ньому великі ризики.

Він пояснив, що Росія може вдатися до контрзаходів, конфіскувавши власність європейських компаній на своїй території або на території лояльних до неї країн.

“Країни-члени мають розуміти, що якщо вони заберуть гроші Путіна, він забере наші гроші... Ми заберемо знерухомлені гроші Путіна і можемо там “дозволити” йому забрати ці гроші назад. Тож ми можемо навіть допомогти йому, замість того, щоб покарати. А потім, звісно, усі ці компанії з конфіскованою власністю почнуть позиватися проти нас…” – наголосив де Вевер.

Він також вказав на відсутність чіткої юридичної бази для такого рішення: “Якщо ви хочете ухвалювати рішення, яких в історії ще не було – потрібно починати з юридичної бази”. Прем’єр додав, що вважає застереження своєї країни абсолютно обґрунтованими.

Чи надасть Європейська Рада репараційну позику Україні: що відомо

Напередодні засідання Європейської Ради джерело Кyiv Post в Офісі Президента повідомляло, що Україна очікує на ухвалення позитивного рішення.

Навіть у випадку негативного голосування у Європейській Раді за надання Україні репараційної позики та коштів від заморожених активів Росії, створення компенсаційного механізму триватиме. І Україна все одно отримає відшкодування за злочин російської агресії.

Україна просуває ідею конфіскацію всієї суми  з початку вторгнення. Загальної суми заморожених активів російського центробанку точно ніхто не знає, за різними оцінками вартість їх варіюється між €210 і €310 мільярдами євро.

Найчастіша сума, на яку посилаються – €210 мільярдів ($227 млрд). Найбільша відома частка знаходиться в бельгійському кліринговому холдингу Euroclear, який відповідає за зберігання коштів та фінансові операції на ринках капіталу в Європі – €190 мільярдів ($220,67 мільярда).