Наприкінці жовтня провідні європейські медіа щосили писали про 12 пунктів “мирного плану”, який країни ЄС вже начебто, узгоджують з Україною.
«Чернетка» документу, оприлюднена в Мережі у день переговорів Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна, викликала численні запитання — зокрема через пункти, що більше нагадують спроби європейців принаймні зацікавити Владіміра Путіна участю в обговоренні його вимог.
Чи може запропонований європейський план завершення війни стати основою для майбутньої мирної угоди і наскільки він відповідає українським інтересам, в інтерв’ю Kyiv Post розповів голова Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва, віцепрезидент Парламентської асамблеї Ради Європи у 2020–2022 роках Олександр Мережко.
Про 12 пунктів «мирного плану» спочатку повідомили інсайдери Bloomberg. Згодом документ оприлюднив журналіст «Радіо Свобода» з питань Європи Рікард Йозвяк, посилаючись на джерела у керівних структурах Євросоюзу.
На вашу думку, чи може цей документ бути офіційно оприлюднений найближчим часом?
Ми не маємо впевненості, що документ, який з’явився в мережі, є автентичним. Він потрапив у пресу, але офіційного підтвердження його справжності наразі немає.
Якщо розглядати текст, оприлюднений у ЗМІ (а йдеться про медіа, якому можна довіряти), виникає запитання: чому відбувся цей витік?
Прихованою політичною метою могла бути своєрідна «перевірка ґрунту» — спроба з’ясувати, як на нього відреагують Росія та Україна. Адже саме зараз ми спостерігаємо спроби винести цей план у публічну площину.
Я маю сумніви, що його буде офіційно представлено на рівні ЄС. Це радше політичний проєкт, створений для того, щоб оцінити реакцію сторін.
Як ви оцінюєте ці 12 пунктів чернетки?
Якщо проаналізувати текст, можна побачити два основні наміри його авторів.
Перша мета — домогтися припинення вогню, а згодом перейти до переговорів. У цьому сенсі документ можна розглядати як розвиток загальної пропозиції Дональда Трампа. Це позитивний сценарій, який передбачає зупинення бойових дій і початок діалогу.
Друга мета полягає у спробі врахувати забаганки Росії, але в такій формі, щоб це не призвело до грубого порушення норм міжнародного права.
Ви маєте на увазі пункт про заборону сторонам здійснювати напад одна на одну?
Так, оприлюднений перелік пунктів «мирного плану» містить положення про «пакт щодо ненападу». Але, враховуючи наш досвід із міжнародними меморандумами та Мінськими домовленостями, розраховувати, що нова «мирна угода» зможе зупинити Росію, — наївно. Росія не поважає жодних міжнародних зобов’язань.
Наскільки я розумію, автори пункту про заборону нападу однієї країни на іншу після замороження фронту мали на меті обмежити можливість України звільняти тимчасово окуповані Росією території військовим шляхом.
Це фактично змушує нас відмовитись від повернення наших територій за допомогою зброї.
Навіть якби таку «мирну угоду» вдалося укласти, вона викликала б серйозні сумніви й суперечила б нормам міжнародного права. Відповідно до принципу територіальної цілісності України та принципу поваги до суверенітету, наша держава зберігає право повертати свої території будь-яким способом. Це також узгоджується з правом на самооборону, передбаченим статтею 51 Статуту ООН. Тому окремі пункти цього плану викликають великі питання.
Маєте на увазі пункт про «культурний діалог» для «поглиблення взаєморозуміння» щодо мови та релігії?
Дев’ятий пункт можна розглядати як спробу врахувати вимоги Росії та відновити вплив Російської православної церкви Московського патріархату, яка фактично є інструментом пропаганди та російської диверсійної діяльності. Це доволі небезпечний внутрішній елемент впливу Росії на Україну.
Тобто частину «мирного плану» можна вважати написаною з огляду на інтереси Росії?
Так, звичайно. Але сама пропозиція цього плану, з політичної точки зору, не є цілком негативним явищем.
По-перше, відповідно до задуму його авторів, початковим кроком урегулювання все одно має стати припинення вогню.
По-друге, цей план може допомогти Європі виявити справжні наміри Владіміра Путіна, які він не озвучує публічно. Шанси ж щодо того, що він підтримає план — дуже малі.
І тут цікаво подивитись на реакцію Путіна.
Якщо європейські партнери запропонують компромісний варіант «мирного плану», у якому враховано офіційні вимоги Кремля, відмова російської сторони лише продемонструє справжні наміри Владіміра Путіна. Його кінцева мета полягає не у виконанні задекларованих вимог, а в знищенні України як держави.
Путін насправді не хоче жодного компромісу. В цьому контексті, європейський план може бути корисним.
31 жовтня очільник Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що участь США у процесі підготовки мирного плану є принциповою.
Раніше британський премʼєр Кір Стармер пропонував розробити мирний план для України на основі 20 пунктів плану Трампа для Гаази.
Як ви вважаєте, наскільки активну роль Сполучені Штати відіграють у підготовці можливої мирної угоди? Чи можна припустити, що ці 12 пунктів узгоджені з Вашингтоном?
Безумовно. Реалізація «європейського» мирного плану щодо України неможлива без згоди Дональда Трампа.
Цей документ справді адаптований до бачення президента США. У ньому передбачається створення органу під егідою Трампа, який мав би контролювати дотримання режиму припинення вогню. Імовірно, сама ідея створення такого органу була узгоджена з американською стороною.
Однак, як любить наголошувати американський лідер, «для танго потрібні двоє». Є великі сумніви, що ми побачимо згоду Владіміра Путіна. І британська, і американська розвідки повідомляють, що він не планує зупиняти бойові дії. Путін не зацікавлений ні в мирі, ні в припиненні вогню, яке могло б надати Україні реальні безпекові гарантії.
Якщо посилатися на європейські медіа, чернетка цього плану поки що не схвалена жодною країною ЄС і не обговорювалася на найвищому рівні. Які держави, на вашу думку, можуть підтримати його в разі офіційного оприлюднення?
По суті, цей документ є політичною пропозицією від ЄС та України, адресованою насамперед трьом сторонам: Сполученим Штатам, можливо, Китаю та Російській Федерації.
Ймовірність підтримки з боку Вашингтона досить висока, тоді як про Китай і Росію такого не можна сказати.
Росія, найімовірніше, знову відмовиться, наполягаючи, що перед припиненням вогню мають бути виконані її вимоги. Але це фактично означало б капітуляцію України.
Цікаво, що європейський план мирного врегулювання з’явився в мережі саме в день переговорів президента США Дональда Трампа та Сі Цзіньпіна.
У 2022 році в Україні вже обговорювали китайський «мирний план» із 12 пунктів. Нині активно дискутують про можливість того, що Китай може підштовхнути Росію до врегулювання конфлікту. На вашу думку, чому не до укладення повноцінної мирної угоди?
По-перше, китайський «мирний план» 2022 року не мав реального змісту. Це була радше пропагандистська акція, покликана продемонструвати, що Китай нібито виступає за мир.
У документі не було жодних механізмів реалізації та конкретних відповідей на ключове запитання: як змусити Владіміра Путіна сісти за стіл переговорів і почати реальний діалог.
Сьогодні очевидно, що Китай і надалі дотримуватиметься мирної риторики лише на словах. Насправді ж КНР продовжуватиме підтримувати Росію та її військову машину.
Для Сі Цзіньпіна вигідно, що Росія перебуває в залежності від Китаю. Якщо він почне тиснути на Владіміра Путіна, існує ризик втратити його як стратегічного партнера.
Потрібно усвідомити, що нинішня війна в Україні загалом влаштовує Китай. У разі досягнення миру Росія перестане бути настільки залежною від Пекіна — а це не відповідає інтересам Сі.
Європейський мирний план, найімовірніше, Китай просто проігнорує. Пекін, очевидно, консультуватиметься з Владіміром Путіним і, ймовірно, посилатиметься на власний «мирний план».
Крім того, Китай може заявити, що будь-яка мирна ініціатива має враховувати «безпекові інтереси Росії». Таким чином Пекін фактично зможе уникнути прямої підтримки європейського проєкту.
Чи може Рада Безпеки ООН винести на голосування «мирний план», розроблений ЄС спільно зі Сполученими Штатами та Україною?
Теоретично, Рада Безпеки ООН може розглянути такий документ. Тут можна провести аналогію з Мінськими домовленостями: тоді також ухвалювалася резолюція Радбезу, у тексті якої вони згадувалися.
Якщо гіпотетично припустити, що Росія погодиться на участь у цьому процесі, можна було б застосувати подібний підхід — ухвалити резолюцію, у якій Радбез ООН позитивно відгукнувся б про план, але не надав би йому обов’язкової юридичної сили.
На мою думку, якщо у цього плану взагалі є якесь майбутнє, він все одно, і надалі залишиться політичним документом.
Автори документа можуть запропонувати Раді Безпеки ООН ухвалити резолюцію, до якої буде включено окремі пункти з цього «мирного плану» ЄС, США та України щодо завершення війни в Україні.
Однак з огляду на право вето постійних членів Радбезу, реалізація такої ініціативи неможлива без згоди Росії та Китаю. А її, найімовірніше, ми не побачимо.
Європейський план мирного врегулювання - що це
Як ми писали раніше, про підготовку Європою та Україною плану завершення війни повідомило видання Вloomberg.
Пізніше чернетку “мирного плану” вдалось оприлюднити журналістам Європейської служби “Радіо Свобода”.
За інформацією джерел європейських медіа, попередньою назвою документу є “Елементи миру в Україні. Проєкт плану складається з двох етапів і 12-ти пунктів:
Етап I: припинення вогню та перемир’я
-
Початок перемир’я. Припинення вогню «розпочнеться через 24 години після того, як сторони погодять цей план».
-
Замороження фронту. Лінію фронту «буде зафіксовано на позиціях, які сторони займали на момент початку припинення вогню».
-
Моніторинг. Контроль за дотриманням режиму тиші «здійснюватиметься під керівництвом США із застосуванням супутників, дронів та інших технологічних засобів».
-
Режим ненападу. Протягом перемир’я Україна і Росія утримуватимуться від атак і спроб змінити лінію фронту.
-
ЗАЕС. Запорізьку атомну електростанцію пропонується передати під контроль неназваної третьої сторони та розпочати переговори про її повернення під контроль України.
-
Побудова довіри та санкції. План передбачає вжиття «заходів для зміцнення довіри», зокрема «скасування окремих символічних санкцій» проти Росії після того, як припинення вогню триватиме узгоджений період.
-
Повернення РФ. Росію пропонують знову допустити до міжнародних організацій, з яких її було виключено.
-
Рада миру під головуванням Трампа. На час перемир’я має бути створена «Рада миру» під головуванням Дональда Трампа для нагляду за виконанням остаточного мирного плану.
Етап II: мирні переговори та відбудова
-
Остаточна лінія контакту. Під час мирних переговорів сторони мають обговорити остаточну лінію контакту, яка залишатиметься чинною, доки не буде досягнуто домовленості щодо постійного управління окупованими територіями. План також передбачає створення зон безпеки вздовж цієї лінії, де буде заборонено будь-яку військову діяльність. Моніторинг у цих зонах здійснюватиме міжнародна комісія.
-
Гарантії безпеки. Прописано гарантії безпеки, але без конкретики.
-
Культурний діалог. План передбачає початок діалогу на високому рівні між Києвом і Москвою з метою «поглиблення взаєморозуміння та поваги до мовного, культурного й релігійного розмаїття».
-
Фінансові механізми. План передбачає створення Фонду відбудови України, для фінансування якого можуть бути використані заморожені російські активи. У міру виконання домовленостей санкції проти Росії пропонують поступово послаблювати. Україна та Росія мають розпочати переговори про компенсацію військових збитків за рахунок заморожених активів на Заході. Також передбачено механізм, за яким у разі повторного нападу на Україну автоматично відновлюються всі санкції та ізоляційні заходи.