Цього тижня Вашингтон залишиться зосередженим на азійському векторі зовнішньої політики США. Після майже тижневого азійського турне президент Трамп ініціював саміт С5+1, під час якого має зустрітись з пʼятьма лідерами країн Центральної Азії.
Очікується, що у четвер, 6 листопада, до Штатів прибудуть президенти Казахстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану та Киргизстану.
Як цей саміт може вплинути на розв’язання українського питання у коментарі Kyiv Post розповів український дипломат Сергій Корсунський, Надзвичайний і Повноважний Посол України в Японії (2020–2024).
Саміт Трампа у форматі C5+1
Kyiv Post (KP): Експерти наголошують, що наразі не ясно як саме вплине саміт за участі лідерів Центральної Азії на процес мирного врегулювання в Україні. Припускають, що головною метою є витіснення китайського впливу у цьому регіоні. Чи це добре для України?
Сергій Корсунський (СК): Насправді до нас це не має майже ніякого відношення. Ці країни дуже давно перебувають у співпраці з Китаєм. І, очевидно, що там також активно присутня Росія.
Я думаю, що ми побачимо спробу Трампа обнулити тарифи на імпорт товарів, які він впровадив щодо цих країн. Зокрема, 25% на імпорт для товарів з Казахстану. Тобто, президент США спробує зробити такі саме угоди, як щодо Таїланду, Малайзії й Камбоджі.
Трамп може запропонувати, мовляв, купуйте у нас більше товарів — тоді скасуємо мито. Тобто, ми готові з вами співпрацювати (з країнами Центральної Азії — ред.). Подивимось, що відбудеться далі.
Я припускаю, що Китай також не залишить ці події поза увагою. І вплив слова зі Сходу, буде значно сильнішим.
Саме так відбулось, наприклад, після того, як Дональд Трамп здійснив турне по Південно-Східній Азії. Хоча, варто звернути увагу, що це турне пройшло дуже добре.
Якщо в Європі або навіть на Близькому Сході, Трамп “стукає по столу” і тисне, в Азії він був надзвичайно конструктивний.
Та, тільки-но він поїхав, як Сі Цзіньпін виступив з промовою на саміті АТЕС: запропонував всім спільне майбутнє, співпрацю і так далі. Тож, все повернулося на “круги своя”.
Тепер всі обговорюють лише перспективи співпраці з Пекіном та бояться навіть подумати змінити китайських партнерів на непередбачуваних американців.
Американці ж, і справді, час від часу прокидаються у розумінні, що ці країни випали з їх поля зору. Та то вже не перший раз.
Але ми не спостерігаємо системної політики з боку США щодо цих республік. Ці країни дуже залежать від КНР: США — далеко, Китай — близько. Очевидно, що Пекін звідти не піде.
КР: Українське питання на саміті не обговорюватимуть взагалі?
СК: Ні. Щоправда, може обговорюватись один єдиний аспект, який стосується України.
Є такий дивний факт, про який ми давно знаємо. Йдеться про ситуацію, коли експорт, наприклад, з Південної Кореї чи з Німеччини в такі країни як Киргизстан зростає у десятки разів.
Якщо візьмемо період від початку повномасштабної війни, сьогодні спостерігається піковий період.
Це реєструється в торгівельній статистиці.
Є серйозні підстави вважати, що це “санкційний експорт” Росії.
Тобто туди постачаються певні речі: Киргизстан платить гроші й купує якісь, умовно кажучи, станки чи компоненти електроніки. Тобто це не зброя. Такий товар немає сертифіката кінцевого споживача: далі ви можете робити з ним що завгодно. Куди потім цей товар іде?
КР: Можна припустити, що на виробництво дронів, якими атакують Україну?
СК: Так, наприклад, на дрони. Тобто ці товари прямують в Росію.
Згадується, як пару років тому був скандал про неймовірну кількість оптичних прицілів для рушниць, які експортувались, здається, до Казахстану чи іншої країни регіону. Мовляв, це для полювання, пояснювали. Хоча, було очевидно, що така оптика використовується військовими снайперами.
Щодо сьогоднішньої ситуації — всі так само бачать статистику, але ж ніхто нічого зробити не може. Проте американська розвідка працює. Не виключено, що американці хотіли б цей канал перекрити. Це єдине, що може нас цікавити — намір США контролювати санкції.
КР: Спроби Росії обійти санкції США можуть обговорювати саме на рівні лідерів?
СК: Я сподіваюсь, що це можуть обговорюватись. Але не можу знати, чи це буде в порядку денному цього Центральноазійського саміту.
Моя ж оцінка щодо цього є доволі скептичною. Ми також сподівались, що українського питання торкнуться на саміті Сі та Трампа.
Проте лідери Китаю та США не торкнулись ані українського питання, ані навіть тайванського.
КР: А хіба не добре для України, якщо США посилить присутність і свій влив у пострадянських країнах?
СК: Ми самі собі вигадуємо казки. Сполучені Штати сьогодні чітко слідують одній цілі: Make America great again. Тільки те, що відповідає цьому питанню і буде реалізовуватись.
Можна припустити, що Трамп і його команда шукають в країнах Центральної Азії ті ж самі рідкісноземельні метали. А можливо, вони хочуть уран? Так вони й раніше купували уран у Казахстану, а потім ввели мито у розмірі 25%. Це ж абсолютно незрозуміла річ — якими саме намірами вони керуються?
Звичайно, для нас було б добре, якби канал співпраці колишньої території СРСР і Росії був перекритий. Звичайно, це було б позитивно для нас, якби США збільшили там присутність. Проте я не бачу, які ресурси США будуть на це витрачати.
Перемовини Трампа та Сі Цзіньпіна щодо України
Як ми писали раніше, Президент США Дональд Трамп і президент Китаю Сі Цзіньпін зустрілися в четвер у південнокорейському портовому місті Пусан.
Зустріч відбулася в на полях саміту Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) і завершилася міцним рукостисканням і посмішками.
Це була перша офіційна особиста зустріч двох лідерів після переобрання Трампа, що відбулася на тлі нестабільних торговельних відносин. Раніше цього місяця Трамп погрожував впровадити додаткові мита на китайський імпорт і натякнув, що може скасувати переговори з Сі у відповідь на обмеження Пекіна на експорт рідкісних земель.
Зустріч з китайським лідером відбулася після того, як Південна Корея напередодні розстелила червоний килим для Трампа під час його азійського турне. Сполучені Штати та Південна Корея досягли широкої торговельної угоди, знизивши мита з 25% до 15% і домовившись про інвестиції Сеула в США на суму 350 млрд доларів, включаючи 200 млрд доларів готівкою і 150 млрд доларів у суднобудування.
Білий дім почав пряму трансляцію аудіозапису, на якому Трамп відповідає на запитання журналістів на борту літака Air Force One незабаром після вильоту. Трамп описав свою зустріч із Сі як «дивовижну» і «дружню», зазначивши, що два лідери досягли згоди з кількох питань. Він сказав, що хоча було обговорено багато тем, «питання Тайваню не обговорювалося».
Трамп також підтвердив, що було питання України піднімалося, і назвав розмову тривалою. Він додав, що США готові співпрацювати з Китаєм, щоб знайти способи «закінчити війну».
Загальний результат зустрічі Трамп оцінив на «12 з 10», сказавши: «За шкалою від 0 до 10, де 10 — найкращий результат, я б сказав, що зустріч заслуговує на 12».