У той час як українська делегація прибуває до Маямі для нового раунду мирних консультацій, аналітики висловлюють дедалі більш суворі попередження. На їхню думку, вікно можливостей для збереження суверенітету України – і авторитету Заходу – поступово звужується.
Юрій Боєчко, генеральний директор гуманітарної організації Hope For Ukraine, заявив у суботу виданню Kyiv Post, що майбутні консультації можуть привести або до історичного прориву, або до руйнівного розриву у відносинах між США та Україною.
На думку Боєчка, найкращим результатом було б укладення угоди, «яка забезпечить чітку, надійну і, можливо, підкріплену договором гарантію безпеки України з боку США, що негайно стримає майбутню агресію Росії».
Він наголосив, що будь-яка угода повинна «підтримувати повний суверенітет і територіальну цілісність України», уникаючи формулювань, що передбачають «постійну, вимушену втрату території».
За його словами, досягнення цього дозволить зберегти єдність Заходу і підготувати ґрунт для саміту лідерів, де ратифікують стійке перемир’я на прийнятних умовах безпеки.
Однак Боєчко попередив, що найгірший сценарій залишається тривожно ймовірним. Якщо Вашингтон почне тиснути на Київ з вимогою погодитися на обмеження майбутніх військових можливостей або на обов’язковий статус країни, що не входить до НАТО, Україна може відхилити ці умови. Це спричинить «загрозу або фактичне припинення життєво важливої американської військової допомоги», що призведе до розколу альянсу і залишить Україну «постійно вразливою до майбутньої російської агресії».
Цю стурбованість ще сильніше підкреслює полковник армії США у відставці Річард Вільямс, колишній заступник директора Відділу оборонних інвестицій НАТО, який дав різку оцінку запропонованому підходу США.
Вільямс сказав Kyiv Post, що Київ «вже втратив ключового «партнера» [в США]», і що капітуляція перед проросійським врегулюванням означатиме, що Україна «втратить і свою «гідність».
Він сформулював національний вибір у суворих екзистенційних термінах: чи українці «оберуть перспективу жити/померти як російські раби, чи – потенційно померти як вільні люди!».
Він стверджував, що Трамп може зобразити себе «гуманітарним миротворцем» на тлі «трупів і рабів українського народу», і попередив, що історія запам’ятає таку угоду як глибокий акт «умиротворення», а ті, хто залишився осторонь, будуть засуджуватися разом з нею.
Вільямс пішов далі, передбачивши, що Трамп буде пов’язаний із «занепадом стримувальної сили НАТО» і, можливо, самого альянсу.
Він також звинуватив Трампа в тому, що, підтримавши бажану Кремлем капітуляцію і окупацію української території, той «назавжди знищив авторитет США». Це включає, зокрема, зобов’язання Вашингтона за Будапештським меморандумом 1994 року, згідно з яким Україна відмовилася від третього за величиною ядерного арсеналу у світі.
Дипломатія під тиском
Ці попередження з’являються в той час, коли Київ вступає у нестабільну фазу дипломатії, спричинену мирним планом, поширеним президентом Дональдом Трампом.
За словами українських чиновників, початковий проєкт плану був надто вигідним для Росії і викликав занепокоєння в уряді Зеленського. Українські та європейські перемовники швидко розробили контрпропозицію під час зустрічей у Женеві, сподіваючись змінити напрямок переговорів, перш ніж позиція Вашингтона остаточно закріпиться.
Секретар РНБО Рустем Умєров очолив українську делегацію після того, як у п’ятницю головний помічник Зеленського подав у відставку.
Як повідомив Kyiv Post американський чиновник, Умєров, ймовірно, зіткнеться з напруженою політичною ситуацією під час зустрічі з держсекретарем США Марко Рубіо, спеціальним посланником Стівом Віткоффом і зятем Трампа Джаредом Кушнером у Маямі.
Все це відбувається на тлі найбільшого за місяць повітряного наступу Росії.
За словами президента Володимира Зеленського, у суботу внаслідок масованого обстрілу по всій Україні загинули щонайменше три людини – ескалація, яка підкреслює важливість консультацій у Маямі та нагальність вимог Києва щодо жорстких гарантій безпеки.
Делегація прибуває до США, коли в країні ще лунають вибухи, а експерти попереджають, що результати цих зустрічей можуть визначити не тільки наступну фазу війни, але й майбутнє західного стримування.