Навколо використання заморожених російських активів розгортається подвійна криза. Європейський центральний банк (ЄЦБ) відмовився підтримати механізм фінансування України, а Сполучені Штати висловлюють намір повернути кошти Росії після завершення війни, що викликає напругу у відносинах з Брюсселем.
Про ці події повідомляють Financial Times та Politico з посиланням на власні джерела.
ЄЦБ блокує кредит Україні
Європейський центральний банк відмовився підтримати пропозицію Єврокомісії щодо виплати Україні 140 мільярдів євро під заставу російських активів, які наразі заблоковані у бельгійському депозитарії Euroclear.
Як пише Financial Times, посилаючись на чотирьох обізнаних співрозмовників, європейські посадовці звернулися до банку з проханням виступити кредитором для Euroclear Bank. Це було необхідно для того, щоб уникнути потенційної кризи ліквідності депозитарію.
Проте, за словами трьох джерел, ЄЦБ визнав такий крок неможливим. Регулятор дійшов висновку, що пропозиція Єврокомісії порушує його мандат і є еквівалентною наданню прямого фінансування урядам, оскільки в такому разі банк фактично покриватиме фінансові зобов’язання держав-членів.
У відповідь на жорстку позицію регулятора Єврокомісія вже розпочала роботу над альтернативними пропозиціями, які могли б надати тимчасову ліквідність для підтримки кредиту в розмірі 140 млрд євро. Варто зазначити, що проти використання заморожених російських активів для позики Україні також виступає Бельгія.
США хочуть повернути заморожені активи Путіну після мирної угоди
Як повідомляє Politico з посиланням на двох впливових дипломатів, у США розглядають сценарій повернення Росії її активів, заморожених у ЄС внаслідок санкцій, одразу після підписання мирної угоди між Україною та РФ.
У матеріалі згадується візит до США посланника ЄС з питань санкцій Девіда О’Саллівана, що відбувся влітку 2025 року. Тоді американські чиновники чітко дали йому зрозуміти: їхній план полягає саме в поверненні активів Москві після досягнення будь-якої мирної угоди.
Попри цю позицію Вашингтона, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн продовжила реалізацію планів щодо використання цих коштів для підтримки Києва. 10 вересня вона оголосила, що ЄС планує використовувати активи для фінансування України через механізм репараційного кредиту. Один із дипломатів у коментарі виданню назвав це спробою “поставити європейський штамп” на активах, щоб випередити дії США.
Напруга посилилася у листопаді, коли просочилася інформація про оригінальний 28-пунктний мирний план Трампа. Згідно з ним, передбачалося інвестування 100 мільярдів доларів із заморожених активів у “зусилля з відновлення та інвестування в Україну” виключно під керівництвом США. Решта ж коштів, як передбачав план, мала піти на так званий “окремий американо-російський механізм”.
Саме цей пункт став джерелом серйозного конфлікту після витоку плану. Чиновники Євросоюзу, за словами кількох дипломатів, висловили обурення перспективою того, що США можуть забрати частину активів під свій контроль, а решту фактично поділити з Росією.
ЄС готує тимчасовий кредит для України через блокування репараційної позики
Раніше ми повідомляли, що європейські країни активно розробляють альтернативний план фінансування України на той випадок, якщо їм не вдасться досягти консенсусу щодо використання заморожених активів Росії для надання так званої репараційної позики.
Місяць тому лідери Європейського Союзу прагнули погодити використання знерухомлених російських активів для надання Україні репараційного кредиту у розмірі 140 мільярдів євро. Однак цю ініціативу заблокувала Бельгія, де зберігається основна частина цих коштів.
Незважаючи на інтенсивні переговори між Брюсселем та Єврокомісією впродовж останніх тижнів, прем’єр-міністр Бельгії, Барт де Вевер, продовжує висловлювати занепокоєння з приводу юридичної відповідальності та ризиків, пов’язаних із цим кроком.