Яким був 2025 рік для збірної України з футболу

2025 рік для національної збірної України минув у кращих традиціях нашого футболу: перемагали, коли здавалося, що все втрачено, і програвали, коли перемога видавалася очевидною. Були матчі з п’ятьма голами від українців, були й ігри без жодного гольового моменту.

За підсумками календарного року в рейтингу Міжнародної федерації футболу (ФІФА) Україна опустилася на 28-ме місце серед усіх команд світу та на 14-те — серед європейських збірних.

Kyiv Post пропонує згадати гру головної команди країни в році, що минає: і фантастичні перемоги, і болючі поразки.

Плейоф Ліги націй : Від щастя до розпачу один гол

Для команди Сергія Реброва рік розпочався з важливих матчів плейоф Ліги націй-2024/2025 за право виступати в елітному дивізіоні турніру. Суперником стала вікова, зіркова, «кусюча» збірна Бельгії.

Перший матч відбувся 20 березня в Мурсії (Іспанія) — і це було справжнє футбольне шоу. Обидві команди неслися до воріт, шукали свої моменти, діяли агресивно. Зрештою, через жорстку боротьбу на полі збірна України здійснила три вимушені заміни: Юхим Конопля, Олексій Сич та Іван Калюжний зазнали травм. На 40-й хвилині гравець «червоних дияволів» Ромелу Лукаку забив у ворота Андрія Луніна.

На другий тайм українці вийшли запалені жагою до перемоги: атака за атакою — і на 66-й хвилині голом відзначився Олексій Гуцуляк. Для українського вінгера це був дебютний м’яч за національну збірну.

У відповідь бельгійський коуч провів низку замін, однак вони не завадили Владиславу Ванату та Іллі Забарному забити два голи за п’ять хвилин. На щастя, українцям вдалося втримати перевагу до фінального свистка. Це було феєричне свято — звідусіль лунали заяви про гарантоване підвищення в класі. Але не сталося, як гадалося.

Через три дні в Генку гра перевернулася з ніг на голову. Перший тайм ми запам’ятали завдяки боротьбі та жовтим карткам. Бельгійці неслися до воріт українців, заробляли стандарти. Загалом для збірної України це був захисна гра, але не можна сказати, що це допомогло.

Українцям потрібно було просто пропустити менше двох голів, якби пропустили два, то команди б грали овертайми, і бажано було ще й забити. Однак долю матчу та путівку до елітного дивізіону вирішили 16 хвилин, за які гравцям Бельгії вдалося забити три голи у наші ворота. Українці не змогли відповісти жодним м’ячем.

Так перші матчі національної збірної України у 2025 році принесли справжні емоційні гойдалки — від тріумфу до краху. Але це був лише початок.

Фіаско з Канадою та перемога над Новою Зеландією: підсумки виступу України на Canadian Shield

У червні національна збірна України взяла участь у новому міжнародному турнірі Canadian Shield / «Канадський щит», або Турнірі чотирьох. Змагання відбулися за участі збірних Канади, Кот-д’Івуару та Нової Зеландії. Організатори позиціювали «Канадський щит» як етап підготовки команд до майбутнього чемпіонату світу.

В українському медіапросторі точилися дискусії щодо доречності участі в цьому турнірі. Одні говорили, що це крутий міжнародний досвід, інші ж не бачили сенсу летіти за океан, коли попереду старт кваліфікації на чемпіонат світу. Я належала до перших. Коли б ще Україні випала можливість зіграти з настільки географічно далекими суперниками? Так, на чемпіонаті світу така можливість є, але туди ще треба вийти.

Отже, в межах турніру українці зіграли проти Канади та Нової Зеландії. На матч із Канадою, яка в рейтингу ФІФА розташована поруч із нами, тренерський штаб виставив максимально оптимальний склад з тих футболістів, які були в розпорядженні. Проте це не допомогло синьо-жовтим здолати Джонатана Девіда і компанію.

Вже в першому таймі українці «летіли» 4:0, і надії на перемогу відлетіли приблизно тоді ж. У підсумку в останні хвилини другого тайму Іллі Забарному та Олександру Зінченку вдалося скоротити відставання до двох м’ячів. Проте загальне враження від матчу це суттєво не покращило. Єдина думка, яка залишалася, — ну хоч не «всуху».

На матч проти Нової Зеландії вийшов майже повністю інший склад українців. Тут уже гра була проти суперника, який перебував на 86-му (!) місці в рейтингу ФІФА, тож очікувалася повна перевага збірної України, яка посідала 28-му сходинку в цьому ж рейтингу.

Однак новозеландці вийшли на поле оборонятися — і їм це вдавалося, доки на 54-й хвилині не забив Олексій Гуцуляк. На хвилі бажання відігратися збірна Нової Зеландії понеслася вперед і вже на 59-й хвилині зрівняла рахунок, забивши у ворота Андрія Луніна. Переможним для українців став гол Олександра Зінченка на 75-й хвилині.

Тріумфаторкою турніру стала Канада, яка набрала чотири очки, а Україна посіла друге місце з трьома заліковими балами.

Від провалу з Францією до тріумфу з Ісландією: виступ збірної України у кваліфікації ЧС-2026

Осінній вітер приніс найвідповідальніший етап для нашої збірної за останні три роки. 5 вересня національна збірна України розпочала шлях у груповому етапі відбору до чемпіонату світу 2026 року. Стартували українці з найскладнішого суперника — збірної Франції. Мої очікування не виправдалися: я думала, що Україна або зіграє внічию, або заб’є один м’яч і програє. У результаті ж українці не змогли забити, хоча моменти були, та пропустили двічі.

Такий старт відбору нікому не побажаєш, але часу на довгі роздуми не було — вже 9 вересня Україна в Баку протистояла збірній Азербайджану. У своєму аналізі перед стартом відбору я назвала команду Азербайджану аутсайдеркою і темною конячкою нашої групи — суперником, якого синьо-жовті мали спокійно проходити й забирати шість очок у двох матчах. Але знову згадуємо просту істину національної збірної України: ніколи не можна бути впевненим у результаті матчу. Завжди до останньої секунди можна пити валер’янку з валідолом.

Для мене й досі загадка, як синьо-жовті змогли забити лише один гол у ворота Шахруддіна Магомедалієва. Моменти були, але закинути м’яч у сітку не вдавалося — навіть коли довелося відіграватися. Азербайджанці нічого не створювали і не летіли забивати. Єдиний гол вони забили з пенальті, до призначення якого у мене досі є питання.

Водночас заявлений статус збірної України передбачає, що забивати й відіграватися проти такої команди наші мають із заплющеними очима. Але цього не сталося, і збірна України втратила два очки в матчі, де, здавалося б, мала на 100% брати три.

Після відверто невдалих матчів у вересні зустрічі в жовтні набули значення «пан або пропав». Втрата очок у будь-якому з двох жовтневих матчів фактично ховала математичні шанси збірної України на вихід із групи. А в уявленні багатьох уболівальників — і кар’єру Реброва на чолі цієї команди.

Третій матч відбору відбувся в Рейк’явіку. І я вважаю, що це був один із найкращих матчів збірної України за останні роки. Українці забили ісландцям аж п’ять голів. Востаннє таке траплялося у 2022 році в матчі проти Вірменії, яка все ж слабша за Ісландію. У першому таймі Руслан Маліновський оформив дубль, ще один м’яч забив Олексій Гуцуляк.

Попри переконливий рахунок до перерви, матч не був однобоким: ісландцям вдалося забити тричі, і вони до останнього не збиралися здаватися. Проте гол Івана Калюжного на 85-й хвилині та м’яч Олега Очеретька на 88-й повністю закрили гру. А головне — подарували надію на вихід на мундіаль.

Наступним у жовтні був номінально домашній матч проти Азербайджану. Я була на стадіоні в Кракові та, як багато інших на полі, в перші секунди цього матчу мала відчуття, що зараз буде гол щохвилини, але очікування знову були марними. Україні вдалося забити лише на 30-й хвилині — і це був прекрасний гол Олексія Гуцуляка. І все було добре, якби через метушню в штрафному майданчику Віталій Миколенко наприкінці першого тайму не зрізав м’яч у власні ворота.

У другому таймі синьо-жовті змогли забити на 64-й хвилині і далі зіштовхнулися з азербайджанською навалою: гості намагалися максимально атакувати ворота Анатолія Трубіна. Я вам так скажу — останні 30 хвилин матчу весь стадіон мав пульс значно вищий за норму, адже оборона збірної України зовсім не виглядала надійною.

Лише забіг і гол Назара Волошина на 90+3-й хвилині трохи заспокоїли атмосферу, але взяття воріт скасували через порушення правил. Останні хвилини тягнулися неймовірно довго, проте, на щастя, Україна втримала результат і здобула дуже важливі три очки.

Хоч це був невдалий матч із великою кількістю помилок, головне — позитивний результат, який дозволив Україні більш упевнено рухатися до мрії про поїздку на чемпіонат світу.

Є у збірної України така традиція: створювати собі проблеми на старті та панічно намагатися все виправити на фініші. Саме у такому стані українці підійшли до листопадових матчів проти Франції та Ісландії. Ситуації у відбірковій групі склалася така, що, залежно від забитих м’ячів, Україна могла боротися за перше місце з Францією, або з Ісландією за друге та навіть битися з Азербайджаном за третє.

Для виходу до плейоф відбору українцям було достатньо перемоги над Ісландією. Тому тренерський штаб вирішив дещо принести у жертву матч зі Францією, поставивши напіврезервний склад. Це було зроблено для того, щоб гравці були максимально готові на фінальний матч проти Ісландії, який відбувся на третій день після цього. Не буду приховувати, дивитися, як французи забивають нам чотири голи було дуже неприємно.

Проте головна битва - матч проти Ісландії. Українці грали першим номером та кидали все на атаку. Думаю, Ісландія очікувала, що проведе більшу частину матчу саме обороняючись і буде створювати більшу частину загроз для воріт Трубіна через стандартні положення. Однак у плани синьо-жовтих такий розклад не входив. Вони вдало оборонялися у потрібних моментах, а там, де не могли, рятував Анатолій Трубін. Вважаю, що це його кращий матч за збірну.

Кожен футболіст збірної України був налаштований так, ніби грає у фіналі головної гри свого життя. Так, були помилки: паси були неточними, навіси не завжди вдавалися, проте були справжні емоції, які тримали глядача в напрузі. Україна здобула перемогу над Ісландією з рахунком 2:0.

Цей результат дозволив збірній України вийти у плейоф відбору до чемпіонату світу. Вже відомо, що у плейоф кваліфікації ЧС-2026 Україна зіграє проти Швеції 26 березня 2026 року.

У разі перемоги над шведами, у фіналі плейоф Україна зустрінеться з тріумфатором пари Польща − Албанія. Вирішальний матч за вихід на чемпіонат світу заплановано на 31 березня 2026 року. Якщо українська збірна проб’ється до фіналу, вона також буде номінальним господарем цього поєдинку.

У 2026-му віримо у краще для збірної

Отже, 2025 рік, як і більшість останніх років, був важким і цікавим для національної збірної України. Були видовищні перемоги і нищівні поразки, були сльози радості і крик розпачу. Проте головний здобуток року це те, що збірна довела, що прагне представляти Україну на мундіалі та зробить для цього усе можливе.

Як людина, яка через свій вік не пам’ятає виступи національної збірної України на чемпіонаті світу, я дуже чекаю на той день, коли прапор України знову підніметься на стадіонах. І буде прекрасно, якщо це станеться вже у 2026 році.