Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо, який не брав участі у зустрічі “коаліції охочих” у Парижі та не поділяє її підходів, допустив можливість залучення своєї країни до мирного процесу.
Політик заявив, що “може уявити” участь Словаччини в моніторингу дотримання мирної угоди або перемир’я в Україні, але висунув для цього конкретні умови.
Про це Фіцо сказав у вівторок, 7 січня, у своєму відеозверненні.
Фіцо розкритикував “Коаліцію охочих” і окреслив червоні лінії
Глава словацького уряду зазначив, що розглядає роль Братислави виключно як сусіда, зацікавленого у стабільності, проте ключовою передумовою є згода обох сторін конфлікту.
“Як прем’єр-міністр я можу уявити участь Словаччини як сусіда України в моніторингу мирної угоди або перемир’я, якщо сторони, що воюють, колись домовляться про це”, − зазначив Фіцо.
Водночас він підкреслив, що скептично ставиться до багатосторонніх форматів, ініційованих західними союзниками.
“Перед планами так званої Коаліції охочих я принципово віддаю перевагу двосторонній, взаємовигідній співпраці з Україною на основі спільних переговорів урядів”, − пояснив свою позицію прем’єр.
Роберт Фіцо вкотре наголосив на незмінності своєї політики щодо військової присутності. Він категорично заявив, що Словаччина не відправить жодного солдата на територію України у складі будь-яких багатонаціональних військових контингентів.
Натомість Братислава готова поглиблювати співпрацю з Києвом виключно у невійськових сферах. Серед пріоритетних напрямів допомоги він назвав:
-
цивільну та гуманітарну співпрацю;
-
реалізацію спільних енергетичних і транспортних проєктів;
-
допомогу з постачанням електроенергії та газу;
-
гуманітарну підтримку, зокрема надання спеціалізованих машин для розмінування.
Як приклад успішної взаємодії Фіцо навів відкриття 3 січня нового пішохідно-велосипедного прикордонного переходу між словацьким селом Вишнє Нємецьке та українським Ужгородом.
Прем’єр Словаччини також поділився своїм баченням перебігу конфлікту, висловивши переконання, що війна Росії проти України “може тривати ще довго”.
У своєму зверненні він підтвердив відмову від безоплатної військової допомоги, звинувативши в ослабленні оборони країни своїх політичних опонентів.
“Словаччина більше не даруватиме зброю. Коли нинішня опозиція була при владі, вона подарувала Україні майже весь арсенал словацької армії, який ми зараз відновлюємо за великі гроші”, − поскаржився Фіцо.
Насамкінець він знову піддав критиці політику західних партнерів, зокрема Великої Британії та Німеччини, щодо надання військової підтримки Києву. На думку словацького прем’єра, така допомога не наближає мир, а нібито “веде лише до подальшого кровопролиття”.
Саміт у Парижі 6 січня: що треба знати
Раніше президент Європейської ради Антоніу Кошта, який також бере участь у саміті, зазначив, що мета зустрічі − підтвердження непохитної солідарності з Києвом та розробка дієвих безпекових механізмів.
Він наголосив, що саме надійні гарантії є базовою передумовою для встановлення стабільного та довгострокового миру.
У спільній заяві учасники саміту наголосили, що здатність України до самооборони є критично важливою не лише для неї самої, а й для колективної безпеки всього Євроатлантичного регіону.
Лідери підтвердили: будь-яка мирна угода повинна базуватися на принципах Статуту ООН і бути підкріплена “надійними гарантіями безпеки”.
Союзники висловили готовність взяти на себе політично та юридично обов’язкові зобов’язання, які набудуть чинності після укладення угоди про припинення вогню. Цей пакет гарантій включає п’ять основних компонентів.