Долю сотень мільярдів євро, що належать країні-агресору, буде вирішено лише за столом переговорів після припинення бойових дій. Прем’єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер застеріг від швидкої конфіскації російських грошей, назвавши такий крок небезпечним прецедентом, проте запевнив, що кінцевим бенефіціаром цих коштів має стати Україна.
Про це голова бельгійського уряду заявив під час палкої дискусії на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі, повідомляє видання Clash Report.
Бельгія пояснила юридичні нюанси щодо заморожених активів РФ
Барт Де Вевер наголосив на важливому розрізненні термінів. За його словами, кошти Центрального банку РФ, левова частка яких зберігається саме в Бельгії (на рахунках депозитарію Euroclear), наразі є знерухомленими (immobilized), а не конфіскованими у класичному розумінні.
Політик пояснив, чому Європа не може просто забрати ці ресурси прямо зараз: “Ви не можете просто взяти чиїсь гроші. Ми не перебуваємо у стані війни з Росією. Європа не воює з Росією. Ви не можете просто так конфіскувати гроші − це акт війни…”
Бельгійський прем’єр звернувся до історії, щоб підкреслити унікальність ситуації. Він зауважив, що пряма конфіскація суверенних активів без формального стану війни не має аналогів у минулому.
“Такого ніколи не траплялося в історії. Знерухомлені кошти навіть під час Другої світової війни ніколи не конфісковували. Це було б першим випадком в історії, і це мало б наслідки”, − попередив Де Вевер.
Прем’єр Бельгії пообіцяв віддати активи РФ на відбудову України
Згідно з позицією Брюсселя, російські активи залишатимуться заблокованими до кінця війни. Коли ж настане час для укладання великої мирної угоди, питання долі цих капіталів стане одним із ключових пунктів обговорення.
Попри юридичну обережність, особиста позиція Барта Де Вевера є однозначною і проукраїнською.
“Якщо це залежатиме від мене і я матиму в цьому слово, кожен євро цих грошей буде використано на виплати та відновлення України. Мені було б дуже прикро бачити, як хоча б один євро повернеться до Москви”, − наголосив він.
Підсумовуючи, прем’єр зазначив, що Захід змушений балансувати між бажанням покарати агресора та дотриманням законів.
“Але ми маємо поважати міжнародне право. Це відбудеться в той момент [після підписання мирної угоди], а до того часу Європа фінансуватиме війну в Україні так, як ми і маємо це робити”, − резюмував Барт Де Вевер.
Як ЄС погодив 90 млрд євро для України під заставу репарацій
Лідери Європейського Союзу досягли остаточної згоди щодо надання Україні масштабної фінансової підтримки на період 2026–2027 років.
Ключовою особливістю угоди стала прив’язка погашення кредиту до майбутніх виплат з боку країни-агресора.
Переговори тривали понад 15 годин. Як зазначали провідні західні медіа, лідерам блоку так і не вдалося узгодити пряме використання заморожених російських активів для фінансування цього пакету прямо зараз.
Замість цього було обрано компромісний варіант:
-
Україна отримає кредит за рахунок позики, забезпеченої бюджетом Євросоюзу.
-
Згідно з проєктом висновків саміту, який цитує Reuters, кошти будуть залучені через запозичення на ринках капіталу під гарантії бюджету ЄС.
-
Фінансовий тягар розділять між собою майже всі країни блоку. Виняток становлять Чехія, Угорщина та Словаччина, які відмовилися робити внески, проте не заблокували загальне рішення.