Росія оновлює радянські гарнізони лише за 160 км від кордону з Фінляндією

Росія відновлює радянські гарнізони поблизу Фінляндії, нарощуючи сили в Карелії та демонструючи довгострокові плани щодо посилення військової присутності вздовж східного кордону НАТО.

Росія почала відновлювати занедбаний радянський гарнізон поблизу кордону з Фінляндією — країною-членом НАТО.

Гарнізон «Рибка», розташований у північно-західному російському місті Петрозаводськ, приблизно за 160 кілометрів від фінської території, переважно пустував із 1990-х років.

Втім, як повідомив фінський мовник YLE, супутникові знімки свідчать про суттєві зміни, що відбулися там із літа 2024 року.

Зарослі та занедбані лісові ділянки, схоже, було вирубано, а на знімку за жовтень 2025 року видно розчищену територію, на якій розміщено понад 50 одиниць військової техніки.

Ці зміни фіксують на тлі побоювань на Заході, що поразка України може відкрити шлях до російської агресії проти держав на східному фланзі НАТО, зокрема Фінляндії.

Що планує Росія?

У 2024 році Росія створила 44-й армійський корпус у північно-західній Республіці Карелія, столицею якої є Петрозаводськ.

Втім, до регіону поки що перекинули лише незначну частину з приблизно 15 тисяч військових, запланованих до складу корпусу, тоді як основна частина підрозділу наразі перебуває в Україні.

Попри це, якщо плани Москви будуть реалізовані, корпусу з часом знадобляться місця для розміщення особового складу та навчальні полігони. Саме тому, за повідомленнями, Москва почала використовувати радянські гарнізони в Карелії як інфраструктурну базу.

Фінський військовий експерт Марко Еклунд у коментарі для YLE зазначив, що зосереджена в гарнізоні «Рибка» техніка може свідчити про формування бронетанкової бригади, яка в перспективі забезпечуватиме транспортні потреби нового армійського корпусу.

«Гарнізон у Рибці не здатний забезпечити потреби армійського корпусу, — сказав Еклунд. — Тож у Карелії варто очікувати на дуже масштабні будівельні проєкти».

Місцева підтримка

Високопосадовці з Петрозаводська та Республіки Карелія повідомили регіональному виданню Karelinform, що нове будівництво розпочнеться вже цього року і що вони сприятимуть реалізації цих проєктів.

«Нашому регіону доручено відповідальне завдання — бути форпостом країни на кордоні з НАТО. Наш обов’язок як патріотів і представників народу — допомогти в цьому», — заявила у листопаді голова міської ради Петрозаводська Надєжда Дрейзіс.

Голова Республіки Карелія Артур Парфентшіков минулої весни в інтерв’ю телебаченню зазначив: «Ми виступаємо за співпрацю, але якщо наші сусіди поводитимуться певним чином, буде відповідь».

 Поточна присутність

Наразі в Республіці Карелія перебувають від 2 500 до 3 000 військовослужбовців, більшість із яких служать у повітряних силах, повідомив YLE. На авіабазі в аеропорту Петрозаводська розміщено близько 80 винищувачів, зокрема сучасні літаки Су-35С.

На місцевому складі військової техніки також зберігається приблизно 2 000 танків, броньованих машин і артилерійських систем, переважно радянського зразка. Радіотехнічний полк із штабом у Петрозаводську експлуатує близько десяти радіолокаційних станцій.

Водночас будівництво гарнізонів значно активніше ведеться північніше — у місті Кандалакша, розташованому трохи південніше Полярного кола.

На місцевому складі військової техніки також зберігається приблизно 2 000 танків, броньованих машин і артилерійських систем, переважно радянського зразка. Радіотехнічний полк із штабом у Петрозаводську експлуатує близько десяти радіолокаційних станцій.

Водночас будівництво гарнізонів значно активніше ведеться північніше — у місті Кандалакша, розташованому трохи південніше Полярного кола.

У червні минулого року YLE повідомив, що в гарнізоні Лупче-Савіно там триває будівництво для розміщення артилерійської та інженерної бригад. Супутникові знімки показують, що з травня кілька будівель зведено від фундаменту до даху, а роботи над іншими спорудами тривають.

Росія також посилює свої сили південніше — в районі Луги. За словами Еклунда, мотопіхотну бригаду, що дислокувалася там до початку війни, переформували в дивізію, унаслідок чого її чисельність зросла утричі — приблизно до 10 тисяч військових.

Темпи цих змін залишаються повільними, оскільки Росія продовжує війну проти України й потребує ресурсів на інших напрямках.

Однак загальний вектор очевидний. У своєму останньому щорічному огляді YLE з посиланням на оцінки фінської військової розвідки зазначив, що «в міру реалізації цих змін здатність Росії вести бойові дії на фінському напрямку істотно зростатиме».