«Ми очікуємо, що лютий принесе нам хороші новини», – сказав голова Національного банку України (НБУ) Андрій Пишний під час брифінгу 3 лютого. Він посилався на засідання Ради директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ), на якому очікують схвалення нової чотирирічної програми розширеного фінансування (EFF) на $8,1 млрд.
Нова програма, адаптована до потреб у відповідь на затяжну війну Росії проти України, обговорювалася МВФ та НБУ разом із Міністерством фінансів України, прем’єр-міністром Юлією Свириденко та президентом Володимиром Зеленським.
Делегація МВФ провела фінальні переговори щодо програми з урядом та представниками НБУ в Києві у листопаді 2025 року. Зустріч відбулася через два дні після того, як антикорупційні органи України викрили можливу масштабну корупційну справу за участю державного енергетичного гіганта «Енергоатом», де близький соратник Зеленського Тимур Міндіч нібито організував схему розкрадання на $100 млн.
Джерело, обізнане з перебігом переговорів, повідомило Kyiv Post, що це ускладнило переговори. «Я ніколи не чув такого тону від Гевіна Грея», – розповіло джерело, маючи на увазі агресивний тон керівника місії МВФ. «Він сказав нам, що ймовірність отримання нової програми після такого скандалу дуже низька. Але все-таки ми отримали програму».
Поки що ні.
МВФ спочатку зобов’язав Україну зареєструвати законопроект про внесення змін до закону про ПДВ, щоб обкласти ПДВ приватних підприємців з річним доходом не менше 1 млн грн (24 000 дол. США), і проголосувати за введення мита на імпортні посилки вартістю менше 150 євро (178 дол. США). Інший законопроект, пов’язаний з МВФ, який стоїть на порядку денному, вимагатиме від цифрових платформ збирати дані про користувачів і щорічно звітувати податковим органам про доходи, отримані за допомогою їхніх послуг, та знижує ставку податку на доходи від продажів товарів і послуг через це майданчики, з 23% до 5%, із пільгою в розмірі €2000 ($2,371) на одну особу при продажі товарів.
Після голосування ці кроки — так звані «попередні заходи», prior actions — мали відкрити шлях до голосування Ради директорів МВФ, яка, як очікувалося, мала схвалити нову програму в лютому.
Сторони потиснули руки, і МВФ оголосив, що Україна досягла угоди на рівні персоналу щодо нової програми. Усе, що залишалося, – це щоб Міністерство фінансів України внесло згадані законопроєкти до парламенту України – Верховної Ради – знайшло голоси та завершило процес.
Саме в цей момент усе пішло не так – бізнес, Зеленський і Свириденко висловили невдоволення новим дизайном політики.
У відповідь на анонс нової податкової політики Міністерством фінансів, бізнес-асоціації, українські економічні аналітичні центри та бізнес-омбудсмен оприлюднили заяви, в яких зазначили, що поріг у 1 млн грн може зашкодити реальним підприємцям; крім того, це не вирішить проблему ухилення від сплати податків.
Зеленський у приватному порядку розкритикував міністра фінансів Сергія Марченка за погодження на «непопулярні умови», писав Bloomberg.
«Глава держави висловив вдячність за увагу, приділену Україні, та за програми, які допомагають зміцнювати українську економіку та стійкість», – йдеться у пресрелізі Офісу Президента на його сайті під час візиту Директорки-розпорядниці МВФ, який стався до опублікування новини Блумберга із інформацією про внутрішні дискусії.
В інтерв’ю із Kyiv Post під час свого січневого візиту до столиці України, директор-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що Україна та МВФ скоригують домовленості щодо запровадження ПДВ для ФОПів із доходом щонайменше $24,000. «Я чула відгуки про те, що адміністративне навантаження [навантаження, пов’язане з дотриманням правил податкового адміністрування та звітності] потрібно ретельно оцінити», – сказала вона.
Але коли настала черга голосувати за закони під час парламентської сесії 9-13 лютого, розгорнулася драма – на законопроєкти не вистачало голосів народних депутатів.
Публічно, у своїх виступах у парламенті та за лаштунками, депутати висловлювали лише невдоволення, без готовності навіть обговорювати питання чи досягати компромісу.
Частково, невдоволення пояснювалося тим, що з ними не консультувалися щодо законопроєктів і стратегії голосування. «Мені сказали, що “Слуга народу” не буде ходити на засідання, якщо такі законопроєкти [які голосуються на вимогу МВФ] виноситимуться на розгляд», – розповіла Kyiv Post депутатка від «Європейської солідарності» Ніна Южаніна.
Вони також могли не знати, за що саме голосують або що розглядають. «У депутатів навіть немає списку ключових законопроєктів, пов’язаних із міжнародними зобов’язаннями України, і розуміння того, що вони передбачають», – розповіла Kyiv Post депутатка від «Голосу» Юлія Сірко.
Kyiv Post отримав в розпорядження повний порядок денний голосувань на тиждень. Законопроєкт про цифрові платформи – єдиний із переліку МВФ, доступний для голосування 9-13 лютого – перебував у списку протягом тижня, але був знятий із нього в середу, 11 лютого, без будь-якого публічного пояснення.
Депутати завершили тиждень без жодного прогресу в голосуванні, що могло коштувати Україні не лише $8,1 млрд від МВФ, а й оцінки МВФ щодо спроможності України отримувати подальшу допомогу.
Наразі МВФ та український уряд досягли компромісу. Фонд вирішив відмовитися від prior actions, прив’язаних до програми України, включно зі змінами щодо ПДВ для ФОПів, мит на посилки, оподаткування цифрових платформ та положень щодо військового збору, згідно із заявами Свириденко журналістам у п’ятницю. Prior actions стали cтруктурними маяками програми, змінивши статус – вони все ще повинні бути реалізовані, але пізніше, після того, як програма буде проголосована Радою.
Але незрозуміло, чи було вирішено проблему браку комунікації між урядом та депутатами.
Драма в парламенті
Чи можна було уникнути цих проблем?
Депутати, які спілкувалися з Kyiv Post, заявляють, що з ними мали б проконсультуватися до розгляду законопроєктів у парламенті, хоча представники партії президента стверджують, що все їм було пояснено.
«У Верховній Раді стартував виборчий процес. І окремі політикани намагаються використати будь-яку можливість для того аби розхитати владу та погіршити стан справ в країні. Вони розуміють, що зірвавши програму з МВФ неприйняттям цього законопроекту, вони зірвуть виплату пенсій, зарплат медикам, вчителям, а можливо і військовим”, – розповів Kyiv Post Данило Гетманцев, лідер партії «Слуга народу» та голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики.
В оприлюдненому в листопаді пресрелізі щодо нової програми МВФ перелічив зобов’язання України, які уряд мав подати до парламенту. Серед них:
- зусилля щодо запобігання ухиленню та уникненню сплати податків
- розширення податкової бази, зокрема шляхом оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи
- закриття митних лазівок для імпорту споживчих товарів та скасування звільнень від реєстрації платниками ПДВ.
«Також було досягнуто домовленості щодо заходів із боротьби з економічною неформальністю, зокрема шляхом підвищення конкуренції у публічних закупівлях та усунення лазівок у чинному трудовому законодавстві», — написав МВФ у своєму пресрелізі.
Деякі з цих законодавчих змін не були новими, а обговорювалися як концепція ще тоді, коли Міністерство фінансів наприкінці грудня 2023 року презентувало стратегію збільшення внутрішніх доходів — Національну стратегію доходів.
Міністерство фінансів спочатку анонсувало законопроєкт про ПДВ 18 грудня 2025 року. Після значної опозиції Міністерство фінансів тепер має намір внести зміни до законопроєкту, підвищивши поріг доходу для ПДВ до 4 млн грн ($93,000), повідомили джерела Bloomberg. Прем’єр-міністр публічно підтвердила цей намір у лютому, повідомило Інтерфакс-Україна.
Але під час тижня голосування уряд не подав законопроєкт про ПДВ, повідомив Kyiv Post Гетманцев. «Поки депутати не бачать бажання КМ принаймні внести зазначену ініціативу до ВР, обговорювати її зарано,» — написав він у відповіді на запит коментаря.
Щодо законопроєкту про цифрові платформи, Міністерство фінансів хоче зобов’язати цифрові платформи збирати дані користувачів і щороку звітувати податковим органам про доходи, отримані через їхні сервіси. Серед таких — таксі-додатки Bolt і Uklon, сервіси оренди, онлайн-маркетплейси на кшталт OLX та інші сервісні додатки.
Українські офіси Uklon, Bolt, Uber та Glovo підтримали ініціативи, але OLX виступив проти, заявивши у своєму пресрелізі, що правила законопроєкту можуть змусити навіть тих, хто продає щось епізодично, сплачувати податок або оформлювати повернення, ускладнюючи прості онлайн-продажі, хоча більшість користувачів просто продають речі, які їм більше не потрібні.
Попри застереження кількох депутатів, що законопроєкт погано прописаний, він був єдиним, що потрапив до списку голосування. Тож партія «Слуга народу» вирішила підтримати його в першому читанні, а потім додати поправки щодо ПДВ для ФОПів і подати на друге й остаточне читання, таким чином виконавши попередню вимогу МВФ, повідомило джерело, обізнане з переговорами.
У понеділок депутат від «Голосу» Ярослав Железняк опублікував цю інформацію у своєму Telegram-блозі, що, за словами Южаніної, викликало небажання голосувати за законопроєкт за будь-яких умов. Гетманцев заперечив Kyiv Post, що таке мало місце. “Нехай це пояснюють ті хто такі чутки переказують,” — відповів він у текстовому коментарі.
Сірко наполягає, що депутати досі не знають, за що мають голосувати. Вона зазначила, що уряду України «повністю» бракує дискусій із парламентом щодо того, які саме зобов’язання потрібно виносити на голосування. «Вони підписують щось, що апріорі непрохідне», — сказала вона Kyiv Post.
“Я ще ніколи не бачила ситуації, коли депутати Слуги народу перешіптувалися між собою, намагаючись зрозуміти, що відбувається», — сказала Южаніна, описуючи ситуацію у Верховній Раді під час тижня голосування.
Проте за словами депутатки від «Слуги народу» Роксолани Підласи: «Як правило, хороший голова комітету пояснює багато разів змісти своїх законів, тому хто хоче почути і розібратись - все знає», — сказала вона Kyiv Post.
«Для порівняння: в Україні п’ятеро з 1,000 осіб є платниками ПДВ. У ЄС у середньому — 77 із 1,000. Тож [порівняйте] 5 і 77», — раніше сказала Kyiv Post керівниця МВФ Георгієва.
Опозиційні депутати пояснюють, що фіскальні заходи не спрацюють, якщо відсутнє або складне податкове адміністрування.
«Проблема запровадження ПДВ не в підвищенні податків, а у веденні дуже складного й дорогого обліку для МСП, блокуванні податкових накладних тощо. Тому потрібно подумати, як спростити все це до однієї кнопки», — пояснила Сірко Kyiv Post.
«І я б порадила пані Георгієвій наслідувати приклад розширення бази ПДВ, скажімо, у Бельгії», — сказала Южаніна. Вона пояснила, що в Бельгії громадяни та підприємці звітують про свої доходи податковій службі, і вона не бере на себе ініціативу трактувати певні дії як порушення закону, коли насправді їх немає. Вона додала, що українська податкова служба самостійно інтерпретує порушення, змушуючи українців та український бізнес постійно доводити, чи відповідають їхні операції податковому законодавству.
«Я чув від українських аудиторів і бухгалтерів, що розумний український бухгалтер залишить дві-три дрібні помилки, які дозволять податковій виписати невеликий штраф. Але це вбереже від великого штрафу, який ви можете отримати, якщо будете повністю дотримуватися правил, — розповідав колишній бізнес-омбудсмен Роман Ващук в інтерв’ю Kyiv Post у вересні 2024 року.
Податкова система має бути прозорішою, щоб люди не боялися вирішувати податкові питання, додала Южаніна.
Додавання prior actions МВФ до чинних законопроєктів залишається єдиним способом проголосувати за закони до засідання Ради директорів, де має бути схвалена програма, сказала Южаніна.
Чи може лютий усе ще принести хороші новини?
Прем’єр-міністр заявила, що уряд не подаватиме законопроєкт про ПДВ для ФОПів у лютому, написав Інтерфакс-Україна. На момент написання статті МВФ не включив жодних засідань щодо України до свого графіка. Наступне пленарне засідання парламенту заплановане на 24 лютого — річницю повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Виступаючи перед журналістами в п’ятницю, прем’єр-міністр дала зрозуміти , що уряд використає стратегію додати вимоги МВФ до чинних законопроєктів: «Ми працюємо з парламентарями і, найімовірніше, ухвалимо ці заходи в рамках консолідованого податкового законопроєкту. До нього також увійдуть питання цифрових платформ, посилок, збереження військового збору після завершення воєнного стану, які позитивно сприймаються бізнесом”, — цитує її Інтерфакс-Україна.
Немає гарантій, що подібна драма голосування за потрібні для економіки законопроєкти не повториться.
Лютий покаже, чи є ще хороші новини попереду — половина місяця ще попереду.